Щойно вийшла перша стаття про вартість будівництва підземного складу, як ми отримали багато питань. Деякі з них вже розібрали: як-от, які ДБН регулюють укриття, а також етапи та тривалість робіт від вибору ділянки до введення об’єкта в експлуатацію. На часі питання: Які саме логістичні операції можуть виконуватися під землею, а які залишатимуться на поверхні?
Павло Пекер, архітектор та засновник бюро Peker & Partners розказує про організацію логістики, забезпечення автоматизації, вентиляції та водопостачання заглибленого об’єкта.
Логістика транспорту: рампи, доки, маневрування та обмеження ДБН
Організація заїзду вантажного транспорту під землю — одна з найскладніших інженерно-технологічних частин проєктування.
Як організувати заїзд вантажного транспорту в підземний об’єкт?
Тут можуть бути різні варіанти, і найкращий з них визначає технологічний процес: габарити та вага продукції і сировини, безпекова складова. Чи спускати завантажену єврофуру довжиною 16,5 метра довгими рампами вниз, чи подавати продукцію нагору підйомниками? Де організувати парковку для вантажівок?
Прямої норми для вантажних підземних рамп у нас немає. ДБН В.2.3-15:2007 описує рампи для легкових автомобілів: закриті прямолінійні до 18% ухилу, криволінійні до 13%, відкриті до 10%.
Для вантажівки ці цифри не працюють, тому висота проїзду, ухил, радіус розвороту і конфігурація доків з вирівнювачами визначаються завданням на проєктування під конкретний транспортний засіб. І часто найрозумніше рішення виглядає так: фура лишається на поверхні на захищеному майданчику, а вниз іде тільки товар або сировина, підйомником або конвеєром.
З власного досвіду можу сказати, що іноді бізнес рахує інакше. Якщо захищений паркінг коштує половину вартості вантажівки, підприємство обирає ризик втратити вантажівку.
Регламенти та обмеження ДБН для підземних складів
ДБН В.1.1-7:2016 обмежує розміщення пожежонебезпечних виробництв та складів у підвальних та підземних поверхах. Йдеться насамперед про приміщення категорій А і Б за ДСТУ Б В.1.1-36:2016, тобто там, де зберігаються або обертаються легкозаймисті рідини, гази, аерозолі. На об’єкти військового призначення ці норми не поширюються, там діють свої правила.
Все інше треба вимірювати ризиками. Цінний товар ми скоріше сховаємо в підземну споруду. Об’єкти, які не є критичними та можуть бути швидко відновлені, залишаться на поверхні. Наприклад, склад медикаментів внизу, а рампа для завантаження на поверхні. Єдине, що обов’язково має бути максимально захищено, це укриття для працівників та відвідувачів.
Чи може повноцінний РЦ працювати під землею?
Технічно так, є світові приклади. Той самий SubTropolis у Канзас-Сіті працює як повноцінний логістичний центр з прийманням, зберіганням і відвантаженням: стелі там близько п’яти метрів, коридори шириною 12 метрів, вантажівки і потяги заїжджають прямо всередину гори, а стабільна температура дозволяє економити на кліматичному обладнанні. Там зберігають і поштові марки, і кіноархіви, і продукти.
Щодо технічних обмежень у наших умовах, це мінімальні висоти приміщень і санітарні вимоги до постійних робочих місць без природного світла. Мікроклімат виробничих приміщень регулюють ДСН 3.3.6.042-99, освітлення ДБН В.2.5-28. Тут треба дуже уважно проєктувати і вентиляцію, і освітлення, і режим роботи людей.
Складська автоматизація: WMS, конвеєри, зв’язок
Підземне середовище має вагому перевагу для автоматизованого обладнання, а саме відсутність температурних коливань та прямих атмосферних впливів. Тож чи можна використовувати WMS, конвеєри, автоматизовані системи зберігання та інше складське обладнання?
Наскільки підземна інфраструктура сумісна із сучасною автоматизацією складу?
Сумісна, і в деяких речах навіть краще за наземну. Під землею немає атмосферних впливів і перепадів температури, а конструктив «коробки» можна одразу передбачити під конкретні системи. Є кілька речей, які треба закласти з самого початку:
- Рівність підлоги для вузькопрохідної техніки і автоматизованих систем зберігання, для цього ми користуємось міжнародними стандартами на кшталт DIN 15185 і TR34, українського аналога поки що немає.
- Окремі вентильовані приміщення для зарядки тягових акумуляторів, бо при зарядці виділяється водень.
- Ретранслятори для Wi-Fi і радіозв’язку, бо під землею сигнал з поверхні не пройде. І живлення за першою категорією надійності, щоб робот не зупинився посеред проходу разом з усім складом.
Інженерні мережі: вентиляція, водопостачання та пожежні резервуари
Ми ходимо по поверхні і дихаємо. А тепер уявіть величезний акваланг або підводний човен, який має постачати якісне повітря, ще й правильної температури, в увесь об’єм об’єкта. Тож, уявіть складність системи не тільки в будівництві, а й в обслуговуванні і постійній підтримці у працездатному стані. Від цих систем залежить здоров’я та життя людей, цілість та стан майна.
Вентиляція, електропостачання, водопостачання, пожежна безпека, зв’язок підземного складу
Підземні комплекси мають перевагу в тому, що під землею на глибині цілий рік однакова температура, тож в них краще контролюється клімат. А завдяки відсутності вікон, в приміщення повітря подається тільки через повітропроводи, тож наявність пилу також краще контролювати змінюючи та обслуговуючи фільтри.
Також хочу звернути увагу на систему каналізації. В містах централізована каналізація через колектори збирає стоки та відводить їх на очисні станції. Заглиблені споруди знаходяться здебільшого за межами населених пунктів, що вимагає влаштування ЛОС (локальних очисних споруд), які також потрібно обслуговувати.
Загалом усі інженерні мережі для таких об’єктів будуть дорожчі у виконанні ніж наземні: водопровід, протипожежні системи, які потребують водяних резервуарів з рециркуляцією, електропостачання, генерація та акумулювання електроенергії, яким потрібні спеціальні умови для роботи в захищених підземних просторах. Все це передбачається проєктними рішеннями.
Читайте у п’ятій частині серії: «Підземний чи гібридний склад: автономність, страхування та захист активів від воєнних ризиків».
Доєднуйтеся до спільноти, отримуйте аналітику ринку, огляди подій зі сфери логістики та ділиться вашою експертизою.