Будівництво підземного чи заглибленого логістичного комплексу — це не лише питання капіталовкладень, про які ми говорили у першій статті серії про вартість та формати об’єктів. Другий бар’єр — нормативне регулювання, дозвільна документація та державні будівельні норми (ДБН).
Як спроєктувати об’єкт за правилами, від яких загроз реально захищають цивільні нормативи та що змінюється для бізнесу у 2026 році розповідає Павло Пекер, архітектор та засновник бюро Peker & Partners.
Захищений склад, укриття, СПП та захищений простір: у чому різниця?
Щоб уникнути плутанини в проектній документації та дозвільних процедурах, важливо розрізняти юридичні та технічні поняття:
| Термін | Юридичний та технічний статус |
| Захисна споруда цивільного захисту (Сховище / ПРУ) | Спеціальна споруда, призначена для захисту людей від чинників ураження. Проєктується за ДБН В.2.2-5:2023 та обліковується у фонді захисних споруд. |
| Споруда подвійного призначення (СПП) | Об’єкт основної господарської діяльності (наприклад, підземний склад, метро чи паркінг), який у разі потреби виконує захисні функції для людей. Перелік об’єктів передбачений у Постанові КМУ № 138 |
| Захищений простір | Приміщення або частина будівлі, конструкції якої зменшують вплив побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження. Не належить до фонду захисних споруд (Закон №4778-IX). |
| Захищений / підземний склад | Бізнес-термін, що описує функціональне призначення об’єкта. Окремої нормативної категорії з такою назвою в містобудуванні немає. |
Нормативна база та регулювання: чи є окремі вимоги саме до підземних логістичних або виробничих об’єктів?
Окремої норми саме для підземних логістичних об’єктів не існує. Є профільна норма для захисної складової, це ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», чинний з листопада 2023 року, вже зі Змінами №1 і №2. Усе інше ми беремо зі стандартного набору, яким проєктується будь-який виробничий або складський об’єкт:
- ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Він визначає стадії проєктування і те, з чого складається проєкт.
- ДБН В.1.2-14 і ДСТУ 8855:2019, за якими визначається клас наслідків об’єкта: СС1, СС2 або СС3. Від класу залежить і глибина експертизи, і дозвільна процедура, і вимоги до конструкцій.
- ДБН В.2.1-10 «Основи і фундаменти», ДБН В.1.1-12 щодо сейсміки та ДБН В.1.1-45 для складних інженерно-геологічних умов. Для заглибленого об’єкта це основа основ.
- ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» і ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Разом з ними ДСТУ Б В.1.1-36:2016, за яким приміщення отримують категорію вибухопожежної небезпеки.
- ДБН В.2.5-67:2013 щодо вентиляції, ДБН В.2.5-64:2012 щодо водопроводу і каналізації, ДБН В.2.5-23 щодо електрообладнання, ДБН В.2.5-28 щодо освітлення.
- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» для розміщення об’єкта на ділянці, санітарно-захисних зон і протипожежних розривів.
- Кодекс цивільного захисту України, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI та постанова КМУ №138 про фонд захисних споруд.
І окремо назву Закон №4778-IX, який набрав чинності 8 вересня 2026 року. Після цього наявність укриття стає умовою введення нових об’єктів в експлуатацію. Це вимоги для бізнесів які мають захищати своїх працівників та клієнтів.
Примітка редакції Logistics in Ukraine: Закон №4778-IX вносить зміни до ст. 31 Закону №3038-VI, встановлюючи обов’язковість розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ) та спорудження укриттів/СПП під час нового будівництва та реконструкції для визначених категорій об’єктів (зокрема СС2/СС3 з певною чисельністю персоналу та відвідувачів, об’єктів критичної інфраструктури). Нові вимоги застосовуються до об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано після 8 вересня 2026 року.
Хочу нагадати, що потреба в заглиблених захищених просторах стала для нас актуальною у 2022 році. Норми оновлюються, але створюються вони консервативними методами, їм потрібні прецеденти, наукові та практичні обґрунтування. Тож зараз ці прецеденти тільки з’являються. Буде багато експериментальних рішень, на яких базуватимуться нові стандарти. Так само ми створили укриття CLUST Space в КПІ, яке отримало Red Dot Design Award 2025 у категорії Interior Architecture. Це перший український проєкт укриття з такою нагородою, і сьогодні ці простори працюють у КПІ та Дніпровському національному університеті.
Рівні захисту та розрахунок загроз: від яких загроз реально захищає захисна споруда?
Розрахунок іде на послаблення вибухової хвилі, захист від уламків, радіоактивного випромінювання та наслідків техногенних аварій. Для звичайних засобів ураження норма задає розрахунковий тиск 100 кПа, для зброї масового ураження від 100 до 500 кПа залежно від класу споруди.
Є цивільні нормативні документи, а є документи з обмеженим доступом. І ми проєктуємо відповідно до вимог замовника. За цивільними нормами ми не розраховуємо на прямі влучання, про це прямо сказано у вступній частині ДБН В.2.2-5:2023 «захисні споруди цивільного захисту».
Якщо у замовника є вимоги щодо захисту від конкретних засобів ураження, для нас це стає завданням на проєктування. Вихідні дані щодо таких засобів надають уповноважені органи, і ці дані постійно оновлюються. Далі ми виконуємо спеціальні розрахунки, які визначають конструктив споруди, рівень заглиблення, захисні екрани та інші засоби захисту.
Чим вищий рівень безпеки, тим дорожчий об’єкт. Тому замовники намагаються розділити його на наземні та підземні частини з різним ступенем захисту. Основним фактором для такого рішення є орієнтовна вартість будівництва, яку ми беремо з об’єктів-аналогів і попередньо розраховуємо на етапі feasibility study. І іноді підприємці відмовляються від проєкту, коли бачать, що рентабельності немає.
Що мене радує в підході наших підприємців: життя людини для них на першому місці. Принаймні в моїй практиці найбезпечніші умови завжди створювалися саме для перебування людей.
Дозвільна процедура та кроки погодження: які документи потрібні для будівництва?
Все залежить від статусу об’єкта. Для частини об’єктів, зокрема оборонного призначення, законодавство передбачає окремі процедури. Особисто я за те, щоб отримувати всі необхідні документи і будувати за всіма правилами, щоб кожен ніс свою частину відповідальності. Інакше можливі порушення з тяжкими наслідками. Якщо об’єкт має особливі вимоги щодо захисту, до стандартних кроків додаються погодження зі структурами сектору безпеки і оборони. Для цього робляться спеціальні розрахунки.
Процедура здебільшого стандартна:
- Отримання містобудівних умов і обмежень, якщо це не військовий об’єкт (стаття 29 Закону №3038-VI);
- Отримання технічних умов на під’єднання до інженерних мереж (стаття 30);
- Експертиза проєктної документації за постановою КМУ №560, для об’єктів класу СС2 і СС3 вона обов’язкова;
- Право на виконання будівельних робіт за постановою КМУ №466: для СС1 достатньо повідомлення, для СС2 і СС3 потрібен дозвіл;
- Введення об’єкта в експлуатацію;
- Оцінка впливу на довкілля за Законом №2059-VIII, вона вимагається для певних видів виробництв.
В будь-якому випадку підприємства мають бути обладнані захисними спорудами, які погоджуються з ДСНС і реєструється у фонді захисних споруд за постановою КМУ №138. А з 8 вересня 2026 року без укриття новий об’єкт просто не буде введено в експлуатацію.
Примітка редакції Logistics in Ukraine: Постанова КМУ №138 визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та його обліку. Внесення захисної споруди або СПП до фонду здійснюється за участю територіальних органів ДСНС під час проведення обстежень та прийняття об’єкта.
Норми та законодавчі вимоги визначають, як має виглядати об’єкт на папері. Але ще до початку проєктування девелоперу потрібно знайти ділянку, де цей склад взагалі можливо побудувати. Ґрунтові води, геологія, підведення мегаватів та санітарні зони можуть суттєво змінити бюджет ще до першого кубометра бетону.
Скільки часу займає процес від вибору поля до введення в експлуатацію та де бізнес припускається критичних помилок? Читайте у третій частині серії: «Будівництво захищеного складу: ділянка, ключові етапи та строки проєкту».
Доєднуйтеся до спільноти, отримуйте аналітику ринку, огляди подій зі сфери логістики та ділиться вашою експертизою.
FAQ: розбір головних запитань бізнесу
Чи існує окремий ДБН для підземного складу?
Ні. В Україні немає окремого будівельного нормативу саме для підземних логістичних складів. Захисну складову проєктують за ДБН В.2.2-5:2023, а всі інші розділи — за загальними нормами для промислових та складських об’єктів.
Чи обов’язкове укриття для кожного нового складу з 8 вересня 2026 року?
Вимоги Закону №4778-IX стосуються визначених категорій об’єктів (насамперед класів наслідків СС2 та СС3 з певною чисельністю людей, а також критичної інфраструктури). Обов’язковість укриття прив’язана до категорії об’єкта та дати отримання права на виконання будівельних робіт.
Чи можна зробити підземний склад спорудою подвійного призначення (СПП)?
Так. Використання підземного простору як складу в мирний/штатний час із можливістю укриття персоналу під час загрози є однією з найпоширеніших моделей для бізнесу.
Чи захищає цивільне укриття від прямого влучання ракет?
Ні, ДБН В.2.2-5:2023 прямо зазначає, що не містить розрахункових випадків прямого влучання боєприпасів із вибухом на поверхні чи біля конструкцій. Захист від конкретних прямих уражень вимагає розробки спеціального технічного завдання із залученням даних уповноважених органів.