Пневмооболонки (надувні пакети) для кріплення вантажів — це сучасний засіб, який використовується для фіксації вантажів під час транспортування в автомобілях, контейнерах, вагонах та морських перевезеннях.
Їх основне призначення — заповнення порожнин між вантажними одиницями та запобігання їх переміщенню під час руху.
Про ситуацію на вітчизняному ринку пневмооболонок, їх використання та різновиди розповів Дмитро Зеленський, керуючий партнер компанії Віском
Через постійне зростання цін на пальне та прагнення знизити операційні витрати, багато компаній розглядають електромобілі як реальну альтернативу для міської доставки та останньої милі.
За даними IEA Global EV Outlook 2025, також зросли продажі електричних вантажівок у світі майже на 80% у 2024 році. BloombergNEF прогнозує подальше прискорення електрифікації комерційного транспорту завдяки зниженню вартості батарей та покращенню інфраструктури.
Для компаній у сфері логістики та міської доставки ключовими перевагами стають depot charging (зарядка на власній базі), можливість інтеграції зарядних станцій із сонячною генерацією та нижча вартість енергоносіїв порівняно з дизельним транспортом. За оцінками ринку, різниця у витратах на енергію між дизельним фургоном та електрофургоном при інтенсивному міському використанні часто перевищує 50%, а в окремих сценаріях може сягати 60–70%.
Галина Науменко, головний маркетолог компанії TOKA, розповідає про окупність зарядної інфраструктури для автопарків, сучасні моделі smart charging та практичні рішення для бізнесу у 2026 році.
На складах часто рахують усе: кількість замовлень, рядків, палет, відвантажень, відсоток помилок. Але дуже рідко рахують втому. А це одна з найбільших прихованих втрат.
Кожен зайвий нахил — це втрата енергії. Кожен підйом важкого товару вище комфортного рівня — це накопичення втоми. Кожні зайві 20 метрів ходьби — це не просто “трохи пройтися”, а хвилини, години й кілометри в масштабі зміни. Потім ми дивуємось, чому після обіду падає швидкість, зростає кількість помилок і люди починають працювати повільніше.
Чи є людський фактор дійсно проблемою, нащо розумітися на топології та ергономічі складу та чи замінить техніка персонал? Ділиться досвідом Ярослав Степченков, Kaizen Practitioner, LSS Green Belt, IPMA (D).
Обирайте консультанта по Lean не лише за курсами, які він прослухав, а за досвідом реальних проєктів, які він зробив. Дізнайтеся про червоні парпорці при виборі, 5 маркерів реального Lean на вашому складі та топ 5 книг, які радить до ознайомлення Ярослав Степченков, Kaizen Practitioner, LSS Green Belt, IPMA (D).
Дехто каже, що Lean — це управлінська філософія з минулого тисячоліття. Мовляв, у сучасному хаосі вона вже не працює: ланцюги постачання нестабільні, люди змінюються швидко, клієнти хочуть усе “на вчора”, а бізнесу простіше купити робота, ніж роками змінювати культуру команди.
Але чи справді Lean помер? Чи проблема в іншому: що багато компаній купили не Lean, а його спрощену копію, набір плакатів, термінів і ритуалів без реального розуміння, як це має працювати на складі, у процесах і в щоденних рішеннях?
Про це розповідає Ярослав Степченков, експерт, який допомагає перетворювати склади з хаотичних “феодальних помість”, де кожен відділ живе за власними правилами, на керовані операційні системи, де кожен рух, метр і хвилина мають значення.
Багато компаній намагаються підвищити ефективність транспорту через оптимізацію маршрутів, GPS-контроль, зниження витрат пального або планування графіків водіїв. Та значна частина логістичних втрат виникає ще до виїзду автомобіля, а саме на складі.
Якщо замовлення не готове до відвантаження, працівники шукають палети в останній момент, а рампи перевантажені або працюють без чіткого слотування, транспорт починає втрачати ефективність ще до старту рейсу.
За результатами аудитів складських процесів часто видно, що значна частина транспортних проблем виникає саме через неузгодженість роботи складу та відвантаження. Як це вирішити?
Оборотність запасів — один із найбільш поширених показників в управлінні запасами. Його використовують для оцінки ефективності запасів, контролю рівня складських залишків та аналізу швидкості обігу товару.
Однак на практиці однакова оборотність запасів не завжди означає однакову ефективність управління запасами. На результат впливають десятки факторів: lead time постачання, мінімальні партії закупівлі (MOQ), варіативність попиту, частота поставок, страховий запас та операційні обмеження.
У статті розглянемо ключові аспекти управління запасами, поділимося спостереженнями з ринку та виділимо найбільш поширені підходи. З’ясуємо, які слабкі місця зустрічаються у цьому процесі, а також розглянемо моменти, коли управління запасами може бути надмірно спрощеним або недооціненим.
