До повномасштабної війни воєнний ризик в Україні був для страхового ринку відносно дешевим: ставки становили 0,2–0,3% на рік. Уже у 2024 році ставки за окремими ризиками могли становити близько 1–2%, а у 2026 році окремі котирування для бізнесу сягають 7–8%. Франшиза за ризиками, які розміщуються на Лондонському ринку, може становити близько $50 тис.

Втім головна зміна відбулася не лише в ціні страхування. Змінилася сама логіка роботи ринку. Один і той самий ризик може отримати зовсім різне котирування залежно від того, де знаходиться склад, скільки днів там зберігатиметься вантаж і який обсяг відповідальності страховик уже має на цій локації. Після нової серії атак ставка може змінитися протягом кількох днів, а отримане від Лондонського ринку котирування втратити чинність, якщо клієнт не прийме його вчасно.

Про те, як у 2026 році змінюються ставки страхування воєнних ризиків, чому Лондонський ринок став значно вибірковішим, що відбувається з вантажами на митниці та в портах і які можливості для бізнесу відкривають державні та міжнародні програми, Logistics in Ukraine поговорив із Дмитром Жемалдіновим, власником компанії Solid Insurance, експертом з міжнародного страхування вантажів і майна.

Читати далі Страхування воєнних ризиків 2026: ставки, лондонський ринок, можливості для бізнесу →

Pain Point Map (Карту побудови проблемних точок) не обов’язково починати з великого проекту. Для першої версії достатньо короткої робочої сесії на 60 хвилин.

Її мета – не вирішити всю проблему одразу. Мета – узгодити, що саме болить, де це виникає, який бізнес-вплив має проблема, що вже відомо, що є гіпотезою і який наступний крок варто зробити.

Якщо команда не встигає навіть сформулювати одну больову точку за 60 хвилин, це сигнал, що тема занадто широка і її треба звузити.

Читати далі Як провести 60-хвилинну Pain Point Map сесію →

Коли потрібна Карта виявлення проблемних точок в ланцюгах постачань (Supply Chain Pain Point Map)? У попередній статті ми говорили про те, як знайти сигнали в ланцюгу постачань де бізнес регулярно втрачає гроші, сервіс, швидкість або керованість. Але знайти сигнал ще не означає бути готовим до AI-проекту.

Команда може побачити дефіцит товару, часті термінові перевезення, затримки постачальників, ручні рішення або слабку видимість процесу. Але якщо різні учасники розуміють проблему по-різному, AI-проект уже стартує з ризиком.

• Для керівника проблема може виглядати як втрата маржі.
• Для логіста – як запізніла інформація про ризик доставки.
• Для планувальника – як неточний прогноз або нестабільне поповнення.
• Для IT / data team – як розрізнені дані, слабка інтеграція або відсутність якісної історії подій.
• Для постачальника AI-рішення – як задача, яку можна вирішити готовим модулем, хоча він не обов’язково відповідає реальній причині проблеми.

І всі можуть говорити про одну й ту саму больову точку. Наприклад: “у нас часто виникає дефіцит товару”. Але за цією фразою можуть стояти різні реальності:

• прогноз системно помиляється;
• залишки в системі неточні;
• постачальник регулярно затримує критичні позиції;
• правила поповнення застаріли;
• рішення про ескалацію приймається занадто пізно;
• продажі, логістика і планування по-різному визначають, що таке дефіцит.

Якщо це не розкласти до старту, команда може почати будувати AI для прогнозування, хоча справжня причина в master data, правилах поповнення або відсутності єдиного визначення проблеми. А отже вам потрібна Карта виявлення проблемних точок в ланцюгах постачань.

Читати далі Карта виявлення проблемних точок в ланцюгах постачань: як узгодити проблему до старту AI-проекту →

Маркетинг у логістиці починається не з реклами, а з довіри. Логістичний бізнес сьогодні конкурує не лише за клієнтів, а й за довіру, таланти та право бути почутим. Чому маркетинг перестав бути допоміжною функцією, як змінюється роль керівника у комунікаціях і чому сильна репутація дедалі частіше впливає на розвиток компанії?

Про це говорили з представниками Бюро стратегічного розвитку логістичних компаній A2 Solutions: Андрієм Скіданом, засновником і керуючим партнером та Ксенією Бармотіною, керівницею напряму “Маркетинг та комунікації” .

В статті:

Читати далі Маркетинг у логістиці: як змінюються комунікації транспортного бізнесу в Україні →

Ринок логістичної нерухомості в Україні часто описують різними цифрами. У двох дослідженнях можуть аналізуватися однаковий регіон, однаковий сегмент і той самий період, але результати суттєво відрізняються. Причина не завжди полягає в методології збору даних. Часто проблема значно простіша — різне трактування базових термінів.

Одні аналітики враховують лише сучасні складські комплекси певною площею, введені в експлуатацію після певного року. Інші застосовують власні критерії щодо класності складів, температурного режиму, функціонального призначення або конструктивних характеристик будівлі. У результаті навіть такі поняття, як «логістичний центр», «складський комплекс», «холодний склад» чи «склад класу А», можуть мати різний зміст залежно від автора дослідження.

Коли учасники ринку використовують різні визначення одних і тих самих понять, порівнювати статистику, оцінювати ринок або ухвалювати інвестиційні рішення стає значно складніше. У цьому матеріалі розглянемо, які терміни є загальноприйнятими, що регулюється нормативними документами, а що є лише ринковою практикою або усталеною широковживаною формою визначеннями.

Читати далі Логістичні центри та склади в Україні 2026: як не заплутатися в термінології та класифікації →