Товари подвійного призначення та військового використання

За останні роки інтерес до теми dual-use та товарів подвійного призначення в Україні стрімко зріс. За даними Google Trends, пошукова активність навколо теми «dual-use technology» в Україні вийшла на пік у лютому 2026-го. Серед конкретних запитів найбільше зросла українська фраза «товари подвійного призначення» — на 90% за п’ять років, англомовні «dual-use» та «dual use» — на 40% і 4% відповідно. Російськомовні варіанти запиту за той самий період впали на 70–80%.

В статті:

Товар подвійного призначення: визначення

Простими словами, це продукція, яка одночасно є легальним комерційним товаром і потенційним компонентом для військової чи забороненої діяльності. Типові приклади, які регулярно спливають у логістичній практиці:

мікроелектроніка, сенсори та системи керування;
GPS-модулі, прилади нічного бачення, тепловізори;
дрони (БПЛА) та авіаційно-космічні компоненти;
окремі хімічні речовини, які можна використати як у фармацевтиці, так і для створення зброї;
криптографічне та телекомунікаційне програмне забезпечення.

Товари подвійного використання згідно до законодавства України

— окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов’язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Дивитись інші терміни “товари подвійного використання“

Послуги (технічна допомога) подвійного використання

— надання іноземним юридичним особам чи іноземцям в Україні або за її межами технічної підтримки, пов’язаної з ремонтом, розробленням, виробництвом, використанням, складанням, випробуванням, модифікацією, модернізацією, підтримкою в робочому стані, включаючи авторський та гарантійний нагляд, або будь-яке інше технічне обслуговування систем, обладнання та їх компонентів, програмного забезпечення та технологій, що підлягають державному експортному контролю. Послуга (технічна допомога) може набувати форми інструктажу, підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи, надання консультацій і може включати передачу технічних даних.

Товари військового призначення: що входить до категорії

Товари подвійного призначення та подвійного використання часто змішують з товарами військового призначення в одному реченні, але юридично це два різні регуляторні режими з різними базовими постановами.

До товарів військового призначення в сукупності чи окремо належать три складові — вироби, послуги та технології військового призначення. Повний перелік наведено в ЗУ «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Вироби військового призначення

озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів;

Послуги військового призначення

надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт;

Технології військового призначення

– спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення та надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги:

технічні дані – проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й електронних, носіях інформації;

технічна допомога – проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи;

базові технології – технології, які визначають принцип роботи і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана;

Списки товарів військового призначення та подвійного використання

Критерій	Товари військового призначення	Товари подвійного призначення
Призначення	Спеціально розроблені для військових потреб	Спеціально не призначені для військового використання, але можуть бути застосовані у ньому
Базова постанова	Постанова КМУ від 20.11.2003 № 1807	Постанова КМУ від 28.01.2004 № 86
Назва переліку	Список товарів військового призначення	Єдиний список товарів подвійного використання
Типовий приклад	Боєприпаси, ракети, бронетехніка	Мікроелектроніка, хімікати, дрони цивільного призначення

10 грудня 2024 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову № 1425, якою повністю виклав додаток до Порядку № 1807 у новій редакції — тобто оновив сам Список товарів військового призначення.

Важлива деталь: товари зі Списку товарів військового призначення залишаються товарами військового призначення навіть у непридатному для використання стані або якщо вони були у вжитку. Це прямо стосується, наприклад, спроб вивезти як сувеніри уламки збитої техніки чи гільзи від боєприпасів. Обидва випадки вимагають дозвільних документів Держекспортконтролю.

Хто контролює обіг dual use в Україні

Профільний орган — Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль, ДСЕК). Вона відповідає за реалізацію державної політики у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів відповідно до ЗУ “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.

ДСЕК видає:

посвідчення про реєстрацію суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів;
дозвіл на експорт/імпорт;
висновок на тимчасове ввезення/вивезення;
висновок на транзит;
висновок на переговори;
міжнародний імпортний сертифікат.

Митниця, своєю чергою, не приймає рішення про належність товару до контрольованих категорій — вона перевіряє наявність дозвільних документів ДСЕК під час митного оформлення. При цьому діє загальний принцип: застосовуються норми законодавства, чинні на день прийняття митної декларації, тому актуальність будь-якого списку варто перевіряти саме на дату оформлення, а не на дату підписання контракту.

Документи для митного оформлення

Процедура оформлення dual-use продукції вимагає подання двох груп документів: стандартного митного пакета ЗЕД та спеціальних дозволів Держекспортконтролю.

Базові документи (стандартний пакет ЗЕД)

Митна декларація (із зазначенням коду УКТ ЗЕД та опису характеристик товару);
Зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього;
Товаросупровідні документи (компект: інвойс / специфікація / упакувальний лист);
Транспортні документи (CMR, авіанакладна AWB, коносамент або залізнична накладна);
Документи про країну походження (сертифікат походження, декларація про походження);
Підтвердження митної вартості та сплати митних платежів.

Спеціальні документи експортного контролю (для dual-use та військових товарів)

Дозвіл або висновок ДСЕК — залежно від типу операції (імпорт, тимчасове ввезення, транзит);
Акт попередньої ідентифікації товару (якщо підтверджується цивільне призначення або відсутність задекларованих характеристик у контрольних списках);
Міжнародний імпортний сертифікат / гарантійне зобов’язання (якщо умовою поставки з країни-експортера є надання державних гарантій кінцевого використання);
Документи щодо відсутності санкцій стосовно виробника, відправника чи кінцевого споживача;
Сертифікати відповідності чи екологічної безпеки (застосовуються до окремих спеціалізованих категорій чи хімічних речовин).

Держава може відстежувати кінцеве використання товарів (вантажів) і після їх ввезення. Зобов’язання імпортера та споживача не передавати товар третім сторонам є предметом постійного перевірочного контролю. Недотримання правил загрожує штрафами, конфіскацією, адміністративною та/або кримінальною відповідальністю і поширюється на всіх учасників ланцюга постачань.

Імпорт товарів військового призначення на період воєнного стану

На період дії воєнного стану в Україні імпорт окремих товарів військового призначення та подвійного використання здійснюється без дозвільних документів Держекспортконтролю у випадках і межах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1378.

До переліку товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких дія Закону не поширюється у період воєнного стану, зокрема включено безпілотні літальні апарати, передбачені позицією ML10 Списку товарів військового призначення та позиціями 9А012, 9А112 Єдиного списку, а також їхні компоненти. Імпорт будь-яких безпілотних літальних апаратів, а також їх комплектуючих на період дії воєнного стану здійснюється без дозвільних документів Державної служби експортного контролю України, Міноборони або інших центральних органів виконавчої влади, державних органів та відомств.

Окремо постановою передбачено, що на період воєнного стану без дозвільних документів здійснюється імпорт шоломів і бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів, якщо вони ввозяться відповідно до умов, визначених цим актом.

Якщо товар підпадає під перелік постанови № 1378 у чинній редакції, імпорт може здійснюватися без стандартного пакета дозвільних документів Держекспортконтролю.

Спрощений порядок експорту за постановою № 875

З 1 липня 2026 року (набрала чинності 8 липня) в Україні діє новий порядок міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період воєнного стану.

Постанова № 875 — це пакет змін одразу до кількох актів: вона затверджує новий Порядок, який діє протягом усього воєнного стану і ще шість місяців після його завершення чи скасування, працює як надбудова над постановами №1807 і №86 (їхні положення застосовуються в частині, що не суперечить новому Порядку), і паралельно вносить зміни до постанови №838 (хто має право бути експортером) та постанови №746 (розмір плати за розгляд заявки).

Право на спрощену процедуру мають суб’єкти, які є виробниками відповідного товару або мають права на технологію, за умови що вони виконують державні контракти у сфері оборони та/або включені до профільного реєстру.

Порядок встановлює поріг 15 млн грн для експорту товарів, визначених пунктом 3, та передбачає дозвіл Держекспортконтролю; для комплектувальних і складових частин цей поріг не застосовується.

На що звернути увагу тим, хто працює в сегменті dual-use

Контроль не скасовано — держава залишає пріоритетне право на закупівлю та можливість відмови, якщо товар потрібен Силам оборони.
Кожна заявка проходить три фільтри: хто експортує, куди експортує (перелік держав-партнерів, так званий Drone Deal) і що саме експортує (чи товар входить до переліку критичних).
Збір за розгляд заявки становить 20% від бази для товарів і 20% для технологій, і 30% для комплектуючих; сплата підтверджується разом із заявою, до прийняття рішення.
Строк розгляду за спрощеною процедурою — Держекспортконтроль має ухвалити рішення не пізніше ніж за 30 календарних днів. Передбачено механізм так званої «мовчазної згоди», якщо профільний державний замовник у сфері оборони не надає заперечень протягом 15 календарних днів, міжнародна передача вважається погодженою ним за замовчуванням.
Старі процедури не скасовані й діють паралельно — компанія обирає шлях сама: загальний порядок за постановами №1807/№86, режим Defense City, а для передач у рамках міжнародних договорів України — окрема спрощена процедура за постановою №6 від 07.01.2026.

Важливо для планування: механізм щойно запущено, і станом на кінець липня 2026 року профільні юристи й аналітики звертають увагу, що перші видані дозволи ще не означають повністю відпрацьованої на практиці процедури — частина технічних і міжвідомчих аспектів (електронний документообіг, навантаження на Держекспортконтроль) ще формується. Тому перед плануванням конкретної угоди варто звірятися з актуальною практикою, а не лише з текстом постанови.

Наполегливо радимо ознайомитися зі статтєю “Новий експорт для defence-tech: fast-track, Drone Deal і 3 фільтри, які вирішують усе“.

Для логістичних і митних операторів практичний висновок такий: спрощення експорту стосується не лише виробників зброї у вузькому значенні, а й компаній, що постачають дрони, оптику, комплектуючі та ПЗ подвійного призначення за кордон.

Матеріал має інформаційний характер, не є юридичною консультацією. Контрольні списки та переліки оновлюються. Перед укладанням угод звіряйте актуальну редакцію нормативних документів.

Доєднуйтеся до спільноти професіоналів