9512: законопроект про залізничний транспорт України внесено до ВР

Пристрасті по реформуванню вітчизняної залізниці не вщухають. У Верховній Раді зареєстровано проекту Закону України «Про залізничний транспорт України» №9512. Експерти виказали полярні думки з цього приводу. Ми обов’язково наведемо їх для загалу. Тим часом пропонуємо ознайомитися з тим що саме Законопроект передбачає:

І. конкурентний ринок перевезень пасажирів та вантажів:

здійснювати перевезення пасажирів та вантажів можуть перевізники будь-яких форм власності, які забезпечують тяговий рухомий склад;
діяльність з перевезення пасажирів та вантажів ліцензується (Директива 95/18);
застосовуються вільні тарифи на перевезення пасажирів та вантажів (ст. 4 Директиви 2001/14).

ІІ. недискримінаційний доступ до інфраструктури загального користування:

доступ до інфраструктури залізничного транспорту загального користування надається перевізникам на недискримінаційній основі (ст. 4 Директиви 2001/14), умова доступу – наявність сертифікату безпеки;
інфраструктура загального користування є державною власністю, яку експлуатує та утримує оператор інфраструктури (АТ «Українська залізниця»);
розвиток інфраструктури загального користування здійснюється за рахунок інвестиційної складової у тарифі на послуги з доступу до інфраструктури;
нагляд за недискримінаційним доступом до інфраструктури загального користування здійснює регуляторний орган;
тариф на послуги доступу до інфраструктури загального користування підлягає державному регулювання Національною комісією, що здійснює регулювання в сфері транспорту;
додаткові та допоміжні послуги інфраструктури (маневрові роботи на станції; постачання палива, сервісне обслуговування) надаються на конкурентних засадах.

ІІІ. врегулювання діяльності володільців під’їзних колій:

здійснення маневрових робіт на під’їзних коліях без виїзду на інфраструктуру загального користування не ліцензується;
володілець під’їзної колії, яка потенційно може обслуговувати більше ніж одного суб’єкта господарювання, зобов’язаний надати доступ перевізникам до своєї інфраструктури (дозволить забезпечити транспортні потреби суб’єктів господарювання та виключить можливість зловживання володільця під’їзної колії своїм становищем).

ІV. створення двох нових органів, що здійснюватимуть державне управління на конкурентному ринку перевезень (регулятор):

центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту (розгляд скарг щодо рівноправного доступу до інфраструктури, розподілення пропускної спроможності інфраструктури, рівня або структури тарифів; видачі ліцензій, сертифікатів безпеки/авторизації);
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (затвердження методики формування тарифу на обов’язкові послуги з доступу до інфраструктури та послуги, що надаються суб’єктами, які займають монопольне становище).

V. впровадження системи безпеки руху на залізничному транспорті:

оператор інфраструктури, перевізник та володілець під’їзної колії повинні розробити, впровадити, підтримувати та удосконалювати власні системи управління безпекою руху, що підтверджується сертифікатом авторизації/безпеки;

VІ. введення технічного розслідування залізничних транспортних подій:

мета розслідування – встановлення причин залізничних транспортних подій, удосконалення систем управління безпекою руху та вжиття профілактичних заходів щодо запобігання таким подіям у майбутньому;
технічне розслідування здійснюватиметься державною спеціалізованою експертною установою з технічного розслідування подій на транспорті, яка створюється Кабінетом Міністрів України (аналог установи, що діє в авіаційному транспорті).

VІІ. встановлення правових основ технічного регулювання для забезпечення інтероперабельності (здатності залізничного транспорту підтримувати безпечний рух):

введення в експлуатацію структурних підсистем залізничного транспорту;
ведення реєстрів залізничного рухомого складу, інфраструктури загального користування та під’їзних колій;
підготовка машиністів та видання свідоцтва, сертифікату машиніста.

VІІІ. новий підхід до забезпечення суспільно важливих перевезень:

суспільно важливі перевезення визначає Кабінет Міністрів України та органи місцевого самоврядування (для прикладу, приміські перевезення);
суспільно важливі перевезення здійснюються на компенсаційній основі за рахунок державного та місцевих бюджетів;
обрання перевізника здійснюється на конкурсних засадах;

Нагадаємо, що задля підвищення ефективності функціонування залізничного транспорту та розвитку конкурентного середовища на ринку залізничних послуг 16 грудня 2009 року була затверджена Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, яка визначила завдання щодо:

– корпоратизації Державної адміністрації залізничного транспорту в акціонерне товариство (створення АТ «Українська залізниця»);

– формування вертикально інтегрованих структур за видами діяльності всередині АТ «Українська залізниця» з метою організаційного та юридичного відокремлення видів діяльності з перевезення вантажів/пасажирів і використання інфраструктури, усунення перехресного субсидіювання;

– запровадження конкуренції в сфері залізничних перевезень;

– гарантування рівного доступу до ринку надання залізничних послуг у конкурентних, потенційно конкурентних секторах та на суміжному ринку;

– забезпечення рівного доступу суб’єктів господарювання до об’єктів інфраструктури;

– удосконалення системи регулювання тарифів на послуги залізничного транспорту.

Натомість Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки виконана поки що лише в частині корпоратизації АТ «Українська залізниця».