Страхування воєнних ризиків 2026: ставки, лондонський ринок, можливості для бізнесу

До повномасштабної війни воєнний ризик в Україні був для страхового ринку відносно дешевим: ставки становили 0,2–0,3% на рік. Уже у 2024 році ставки за окремими ризиками могли становити близько 1–2%, а у 2026 році окремі котирування для бізнесу сягають 7–8%. Франшиза за ризиками, які розміщуються на Лондонському ринку, може становити близько $50 тис.

Втім головна зміна відбулася не лише в ціні страхування. Змінилася сама логіка роботи ринку. Один і той самий ризик може отримати зовсім різне котирування залежно від того, де знаходиться склад, скільки днів там зберігатиметься вантаж і який обсяг відповідальності страховик уже має на цій локації. Після нової серії атак ставка може змінитися протягом кількох днів, а отримане від Лондонського ринку котирування втратити чинність, якщо клієнт не прийме його вчасно.

Про те, як у 2026 році змінюються ставки страхування воєнних ризиків, чому Лондонський ринок став значно вибірковішим, що відбувається з вантажами на митниці та в портах і які можливості для бізнесу відкривають державні та міжнародні програми, Logistics in Ukraine поговорив із Дмитром Жемалдіновим, власником компанії Solid Insurance, експертом з міжнародного страхування вантажів і майна.

Динаміка ринку: Що відбувається зі ставками

Це циклічна система, яка виробилася на практиці за останні кілька років: під час активних обстрілів страховий ринок завмирає, а коли атаки сповільнюються — ситуація стабілізується і роботу відновлюють активніше.

Тим не менш, дуже точково й обережно той же лондонський ринок продовжує надавати умови страхування об’єктів нерухомості та складського господарства. Логістика не зупиняється: сотні вантажів завозяться щодня, і міжнародний ринок чудово розуміє, що цей потік необхідно страхувати.

Щодо тарифних коливань, то вони безпосередньо залежать від безпекової обстановки.

“Якщо на початку тижня ми могли бачити ставки на рівні 4–5%, то після серії прильотів під кінець того ж тижня лондонські андрайтери надсилали котирування вже під 7–8%, і це обов’язково із врахуванням суттєвої франшизи”, – каже Дмитро Жемалдінов, власник компанії Solid Insurance.

Логістика: Які ризики готові брати страховики

Раніше вантажовласники та експедитори навіть не замислювалися про те, чи покривається період, поки вантаж знаходиться на митниці чи на розподільчому складі десь у Київській чи Західній Україні. Зараз ситуація кардинально змінилася.

Наразі деякі страхові компанії повністю відмовляються покривати навіть короткострокове зберігання на складах чи митних терміналах, особливо у Київській області. Оскільки Київ залишається головним логістичним хабом України, де акумулюються основні процеси розмитнення та перетарки, отримати покриття зараз найважче.

Звісно, є партнери, які це ще беруть на страхування, але просто так застрахувати вантаж уже не вийде. Андрайтер детально цікавиться: який саме це склад, яка конкретно митниця, скільки днів зберігання прогнозується. Щодо Західної України (наприклад, Львівщини), там ситуація дещо простіша, але за обсягами це значно менша частка, ніж центральний хаб.

Що відбувається з вантажами, заблокованими в портах?

Зараз ми стикаємося з абсолютно унікальними кейсами: ви застрахували вантаж у терміналі, а потім відбувається серія ракетних ударів, через що порт повністю закривається. Минає більше місяця, а вантаж фізично неможливо вивезти.

Тут бізнесу важливо розуміти базовий ланцюжок роботи страховки. Коли ми страхуємо вантаж, стандартне покриття воєнних ризиків при зберіганні надається на чітко обмежений термін: зазвичай це 15 або 30 днів. Коли термін спливає, а порт закритий і забрати товар неможливо, постає питання: що робити далі?

Варто віддати належне страховикам: жоден із них не зняв із себе зобов’язань і не відмовився від покриття. Ми погодили зі страховими компаніями пролонгацію термінів. Але пролонгація здійснюється за додаткову премію — в середньому 1,5–2% від вартості вантажу на місяць.

На цьому етапі виникає головне занепокоєння клієнтів. Компанії опиняються в пастці невизначеності: вони не знають, коли саме порт відновить роботу і вони зможуть забрати майно. Якщо вантаж “застрягне” там на пів року, то за 6 місяців доведеться сплатити вже 12% від вартості вантажу тільки за страхування! Для багатьох
це величезне фінансове навантаження, тому кожну таку ситуацію нам доводиться вирішувати індивідуально та шукати компроміси.

Що стосується портів Одеси та Чорноморська загалом, зараз вони практично стоять. Основний вантажопотік іде через європейські порти, зокрема Гданськ та Констанцу. Але водночас активно працюють порти на Дунаї. Наша програма страхування воєнних ризиків повністю покриває цей напрямок за адекватними тарифами.

Акумуляція ризиків та ліміти відповідальності страховиків

У кожного страховика є визначений граничний ліміт відповідальності за воєнними ризиками на один об’єкт, локацію або певний регіон. Страхові компанії намагаються не допускати надмірної акумуляції, оскільки це суттєво підвищує потенційний розмір збитку внаслідок однієї події.

Наведу приклад із житловою нерухомістю. Людина звертається із проханням застрахувати квартиру в Києві. Ми йдемо до страховика, який каже: «У цьому будинку у нас уже застраховано 10 квартир. Наш сукупний ліміт відповідальності на цей дім — 50 млн грн. Більше ми на себе взяти не можемо, бо якщо в будинок буде влучання, компанія не зможе виплатити більшу суму».

Те саме стосується товарів, складів та магазинів. Якщо страховик уже взяв на покриття один склад із високим лімітом відповідальності, а потім звертається інший клієнт зі складом, який знаходиться поруч, і також просить покрити воєнні ризики, страхова компанія, найімовірніше, може відмовити, якщо вважатиме сукупну акумуляцію ризику на цій локації занадто високою.

Як вирішити це на практиці? Один із варіантів — чекати, доки експедитор вивезе зі складу або терміналу попередню партію товару, відповідальність за неї буде знято, ліміт страховика звільниться, і тільки тоді можна прийняти та застрахувати нову партію. Інший варіант — пробувати шукати додаткову страхову місткість та розміщення ризику на європейському ринку.

Специфіка роботи з лондонським ринком

Ми регулярно розміщуємо ризики українських компаній у Лондоні, але це дуже специфічний ринок зі своєю філософією. Там немає швидких відповідей, а андрайтери дивляться на бізнес дуже ретельно.

Головні особливості та підводні камені роботи з Лондоном:

Високі франшизи: Середня безумовна франшиза по Лондону зараз становить $50,000. Звісно, можна попросити знизити франшизу до $40,000 чи $20,000, але що нижча франшиза, то вищим стає страховий тариф.
Високі тарифи: Якщо до активних обстрілів ставки були близько 4%, то зараз це від 4% до 7.5–8%. Застрахувати склад вартістю $1 млн коштує від $50,000. І коли власник бачить, що йому треба віддати $50,000 за страховку та ще й мати $50,000 франшизи, для багатьох це психологічно і фінансово дуже боляче.
Жорсткий часовий ліміт: Останнім часом Лондонський ринок може надавати котирування з дуже обмеженим строком для прийняття рішення — іноді лише 24 години. Якщо клієнт не приймає рішення протягом цього часу, котирування може втратити актуальність, і вже через добу-дві умови можуть бути іншими.
Людський фактор та гарантійні листи: Процес погодження в Лондоні досить складний. Якщо бізнес один раз подав запит, отримав котирування, відмовився, а через місяць повернувся знову з тим самим ризиком, андерайтери можуть уже не підтримати повторний запит. Підготовка котирування, особливо щодо складних воєнних ризиків, потребує часу та залучення кількох учасників ринку, тому для андерайтерів важливо розуміти реальну зацікавленість клієнта у страхуванні.
Терміни комунікації та погодження. Якщо раніше комунікація відбувалась швидко, то зараз лондонські андрайтери дуже обережні, постійно моніторять наші новини і перевіряють кожного клієнта. Стандартне котирування зараз можна чекати 10 днів, а іноді розгляд затягується на тижні.

Державна компенсація страхових платежів

Механізм державної компенсації придумано дуже цікавий, але на даному етапі він справді нагадує лотерею. Держава гарантує компенсацію до 3 мільйонів гривень страхового платежу, залишаючи на частку бізнесу лише 1%. Наприклад, якщо страхова компанія дає тариф по воєнних ризиках 6%, то в разі виграшу 5% покриває держава, і лише 1% сплачує страхувальник.

Проте на компенсацію вже подалися понад тисяча компаній, а бюджет не гумовий. Процедура виглядає так: сплата внеску, реєстрація в системі, придбання страховки та очікування на рішення комісії.

Державна компенсація у 2026 році: основні положення

максимальна компенсація — 3 млн грн/рік;
власний платіж — 1% у межах формули;
участь у програмі — платна;
внесок — 5000 грн;
компенсація здійснюється за встановленими правилами;
потрібно перевіряти відповідність конкретного договору умовам програми.

Пріоритет мають компанії з прифронтових регіонів та Києва. Зараз Київ є фактично головним прифронтовим хабом за рівнем акумуляції майна та інтенсивністю обстрілів. Держава ретельно аналізує контрагентів: історію компанії, її обороти, обсяги сплачених податків до бюджету.

Прогноз розвитку страхового ринку воєнних ризиків

Песимістичного сценарію — коли всі страховики розвернуться і скажуть «ми йдемо з України» — не буде. Україна — це величезна держава з мільярдними товаропотоками, і цей ринок залишається надзвичайно цікавим для міжнародних гравців саме через високу маржинальність та тарифи.

Я бачу два основні сценарії розвитку:

Нейтрально-стабільний: Ринок продовжує працювати в нинішньому режимі. Українські страховики самі по собі не зможуть повністю закрити апетит до воєнних ризиків, адже їхні баланси вже перенасичені. Під час нових обстрілів ринок тимчасово стискатиметься, під час затишшя – розширюватиметься.
Оптимістичний: Масштабування ринку — це ширше залучення міжнародних фондів та інституцій, які заходитимуть в Україну та перестраховуватимуть або компенсуватимуть воєнні ризики.

Для розуміння трансформації ринку: за кілька місяців до повномасштабного вторгнення воєнні ризики в Україні можна було застрахувати під 0.2–0.3% на рік. Зараз відбувся стрибок тарифів у x 20 разів. Це колосальний геп, за який міжнародні ринки готові боротися, так само, як вони борються за ризики у Червоному морі чи Суецькому каналі.

Такі структури як DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США) та ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) розгортають власні спеціалізовані програми покриття воєнних ризиків. Коли вони заходять в Україну і перебирають на себе частину ризиків або надають гарантії, це дає можливість масштабувати компенсаційні механізми для широкого кола юридичних осіб.

Тому ринок житиме, розвиватиметься і пропонуватиме нові нішові інструменти. Головне для бізнесу — чітко дотримуватися процедур і тверезо оцінювати страхові покриття.