Відверто про створення українського комерційного електротранспорту, для використання в логістиці та в громадському житті, розповідає Віталій Бризгалов, директор ТОВ «Мурмурейшн Технолоджі». Сфера діяльності компанії — розробка систем електроприводу, бортової електроніки та акумуляторів для використання на транспорті.

Чи могли б ви перерахувати ТОП 5: позитивних і негативних змін за минулий рік в галузі електротранспорту в Україні.
1. Продовження пільгового режиму імпорту електроавтомобілів. 2. Поява нових Зарядних мереж зі станціями великої потужності  та європейського типу. 3. Включення Міністерства інфраструктури в боротьбу за Українське електромобіле будування та просування ним законопроектів №8159 та №8160 на підтримку вітчизняного виробника електротранспорту. 4. Стимулювання попиту на за рахунок податкового кредиту та відшкодування ПДВ.  5. Початок використання електромобілів державними компаніями. 6. Значний розвиток зарядної мережі, та поява нових виробників зарядних станцій.

Що стримує перехід на електротранспорт комерційний сектор економіки?
Висока вартість самого транспорту, обмеженість денного пробігу без підзаряджання, недостатній розвиток інфраструктури швидких зарядних станцій, вартість та строки додавання потужності для обладнання швидкісними зарядними станціями своїх АТП, гаражів.

Чи є розрахунок точки беззбитковості і виходу на окупність проекту з організації доставки в межах міста на електрокарах?

На мою думку такої можливості для доставки товарів і вантажів поки що немає. Окупність машин 4 — 5 років, де вже є ризик потреби заміни акумулятора, а це половина вартості машини. Необхідність будувати власну мережу заряджання, додаткові витрати на збільшення потужності вводу електроенергії на об’єкти компанії. Всі ці заходи роблять електротранспорт не конкурентним в порівнянні з дизельним чи газовими машинами. Окупність переходу на електричну тягу, перевищує термін експлуатації машин. Але прогрес є, акумулятори покращуються, автівки дешевшають. Якщо дуже просто, то зацікавити логістичну компанію можливо якщо період окупності машини зменшити хоча б до 2х років в порівнянні з машинами на ДВЗ. Для цього потрібно знизити вартість самої машини приблизно в двічі. А також застосовувати акумулятори з  великим терміном експлуатації 9 — 12 років.

Які компанії перейшли на електродоставки в Україні та світі, наведіть приклади. Яка чисельність парку електротранспорту в них?

В Україні є тільки досвід тестової експлуатації електромобілів. Мені відомо про тестування Новою Поштою двох електромобілів, та УкрПоштою. Тестова експлуатація в обох випадках не виявила конкурентних переваг і на сьогодні від розвитку цього напрямку відмовились.

Які автомобілі (скутери, велосипеди) можуть задовольнити потреби компаній, що займаються доставкою містом?

Насправді дуже залежить від предмету доставки. Одне діло доставити піцу чи документи в радіусі 3-5 км. Інша справа 2-3 кубометри вантажу вагою до пів тони, які потрібно розвести за маршрутом 100-150 км. Кур’єрські служби деяких компаній використовують електровелосипеди та скутери як китайського, так і українського виробництва. Але такий варіант дуже обмежений — майже третину року взимку та за несприятливих погодних умов. На мою думку в логістиці переважатимуть машини типу пікап, вантажні мікроавтобуси та вантажівки до 3.5тон.  Звичайно невеликі пакунки можливо доставити і легковими машинами але закладатись на них спеціалізованим компаніям не варто, тому що це однозначно обмежена об’ємом та вагою машина, значно скоротить перелік послуг з доставки.

Чи відомі вам проекти електротранспорту середньо і важкотонажного?

Наразі можна згадати тільки закордонних виробників,  DHL створила StreetScooter з виробництва фургонів до 3.5тон, потім залучила Ford для виробництва машин до 5.5тон. Також є декілька стартапів з будівництва вантажівок, але і їх машини лише починають з’являтися, або знаходяться на етапі прототипів. В Китаї багато виробників виготовляють вантажівки, але вони в нас маловідомі, тому що орієнтовані на внутрішній ринок, де держава компенсує до 50% вартості машини покупцеві. З найвідоміших можна відзначити BYD, але їхній варіант фургону лише анонсовано, і ще не скоро з’явиться можливість побачити його в наших містах. В Україні корпорація Богдан нещодавно представила прототип багатоцільової вантажівки до 27 тонн. Таких машин в світі майже нема. Є прототипи які поки що в процесі тестування та впровадження у виробництво від компанії Тесла.  В цілому крім StreetScooter від DHL, є декілька адаптованих з ДВЗ на електро моделей від Renault (Kangoo, Master) та Citroen Berlingo (електро), які не відповідають сучасним викликам ні за технічними характеристиками, ні за ціною.

Ми в компанії «Мурмурейшн технолоджі» розробили багато ключових компонентів для створення комерційних вантажних машин та маємо намір впроваджувати виробництво. Наша мета створення недорого комерційного електричного транспорту, який за вартістю буде вкладатися в економічно окупну модель, та зможе забезпечити конкурентні переваги. Саме зараз вивчаємо виробничі можливості наших підприємств, шукаємо партнерів. Продовжуємо випробовувати та покращувати свої розробки. Маємо надію вже в наступному році представити діючі прототипи вантажівок до 3.5 та до 5.5тон. Крім суто нового транспорту, ведемо розробку систем для переобладнання існуючого транспорту з ДВЗ на суто електричний хід. Сподіваємося на 100% локалізацію виробництва усіх ключових вузлів та акумулятора, що дозволить значно зменшити вартість машини.

Які компанії (особи) можна назвати вітчизняними флагманами з впровадження та просування ідей переходу на електротранспорт.

Мабуть ті які власним прикладом показують переваги електротранспорту, та розвивають інфраструктуру: ДТЕК, Укренерго, Національний банк, Харківський Автоентерпрайз, Одеський Екофактор, ЕлектроЮкрейн, Львівський Go To-U, різноманітні клуби такі як ЕлектроАвтосам та багато інших. Нажаль більшість компаній зосереджена приватному автотранспорті, та не мають рішень для успішного впровадження в комерційну експлуатацію доставки вантажів.

Налагодження виробництва електротранспорту в Україні: з якими перешкодами пов’язано?

Ці питання більшою мірою лежать в площині законодавства, інвестицій, браку кадрів, що розуміються на даних технологіях. Як я вже згадував, в Україні виробили прототип електровантажівки, та виробляється різноманітний електричний громадський транспорт. Але більшість компаній або використовують застарілі розробки, або імпортні рішення. Перші не мають переваг в характеристиках, компоновці, не відповідають сучасним тенденціям в матеріаломісткості, в економічності, надійності. Другі значно здорожують вартість машини, та її обслуговування. В Україні багато талановитих інженерів які здатні розробити машини світового рівня, але маючи обмежений доступ до інвестицій, великі відсотки по кредитах, майже нема можливості розвиватися. Впровадження у виробництво однієї моделі машини, може коштувати від 300 до 500 тисяч доларів за прототип, та ще 1-2 млн доларів на дрібносерійне виробництво. Повномасштабне виробництво на сучасному заводі повного циклу, взагалі потребує інвестицій від 100млн доларів. Виробництво власних акумуляторів, теж не дешева справа. Невеличка лінія виробництва до 10-20 МВг.г. акумуляторів на місяць, коштує від 10 млн доларів. Звісно частину обладнання можна виготовити в Україні, але інвестиції повинні мати окупність, а ризики які пов’язані з нестабільною ситуацією, недосконалим законодавством захисту інвестора, корупційні та рейдерські ризики. Все це відштовхує потенційного інвестора. Міністерство інфраструктури пропонує підтримати виробників електротранспорту та потенційних покупців пільгами на імпорт комплектуючих та зняти ПДВ на 5 років для виробників. А покупцям надати відшкодування ПДВ. Також пропонується на 10-15 років зняти податкове навантаження для виробників сучасних літієвих акумуляторів для електротранспорту.

Питання утилізації акумуляторів. Чи достатньо в Україні потужностей в разі масового використання електротехніки? Чи не буде нових звалищ після введення екологічного транспорту?

Високоємні літієві акумулятори — джерело цінних металів, які 100% підлягають вилученню при утилізації, для повторної переробки. Механізми вилучення вже розроблені та впроваджуються світовими лідерами. В той же час строк експлуатації акумулятора на транспорті становить 5 — 8 років, а сучасних 12 років. Після втрати ємності до межі неможливості використання, акумулятор ще декілька років може використовуватись як стаціонарний накопичувач енергії для приватного чи комерційного житла, офісу, торгівельного центру. Також може слугувати прискорювачем заряду на зарядних станціях, де немає великої потужності, заряджаючись повільно, під час заряджання електромобілю. Він швидко віддасть накопичене і знову почне повільне заряджання від мережі. Тож до появи реально великих об’ємів використаних акумуляторів пройде кілька років. За цей час будуть створені підприємства з переробки та утилізації акумуляторів. Стосовно доступної енергії, Україна велика промислова країна, з власними генеруючими потужностями. Розвиток енергозберігаючих технологій, та падіння рівня промисловості, призвели до розбалансу енерго системи, маємо велике пікове навантаження у вранішній і вечірній пік, а потім великий провал, особливо в ночі. Нічне заряджання електромобілів, може вирівняти перепади споживання, та дозволить підняти частку генерації більш чистої атомної енергії до 10%. Цієї частки вистачить для заряджання 2 млн електричних машин. А також маємо надлишки звичайної генерації ще на 2-4 млн автомобілів. За розрахунками Укренерго, навіть якщо половина машин перейде на електрику, це становитиме лише 4% від загального споживання. В той же час заміна вуличного освітлення на сучасне світлодіодне, вивільнить 8% . Тож електрики в Україні вистачає, і завдяки Зеленому тарифу, постійно збільшується частка альтернативної генерації з відновлюваних джерел: вітро електростанції, сонячні, біогазові тощо.

Як, на Вашу думку, може змінити електротранспорт логістику останньої милі

Я не є експертом з логістики. Але вважаю, це комплексно покращить ситуацію в містах. Менший рівень шуму, зменшення викидів, доступ до центрів міст та паркових зон. Сподіваємось на поступову появу привілеїв для електричного транспорту, виділені місця для паркування та заряджання, виділені полоси руху та інші. А після розвитку і здешевлення технологій, це дозволить отримати конкурентні переваги, та вкладати прибуток у збільшення кількості машин та якості послуг.