8 майбутніх логістичних коридорів Європи за версією Cushman & Wakefield

Міжнародна консалтингова компанія Cushman & Wakefield опублікувала звіт, що визначає нові важливі транспортні коридори, які з’являться до 2030 року та сприятимуть розвитку європейської логістичної галузі.

З огляду на те, що Євростат прогнозує, що попит на вантажні перевезення у континентальній Європі до 2050 року збільшиться майже втричі (на 182%) у порівнянні з 2010 роком, відбуватимутися значні трансформації в логістиці.

У звіті «Зміна обличчя дистрибуції» йдеться про те, що первинний розподільний коридор Європи від країн Бенілюксу до північної Італії, прозваний «Блакитним бананом» (‘Blue Banana’) через його особливу форму, трансформувався у множинні коридори у відповідь на розширення ЄС і появу нових автомагістралей.

Європейські логістичні коридори будуть розвиватися і надалі завдяки таким факторам, як збільшення обсягів вантажоперевезень, які, за прогнозами, виростуть на 22% протягом наступного десятиліття; транспортні витрати; нестача робочої сили і перевантаженість автомобільних доріг. На основні зміни впливають також розвиток електронної комерції, новітні технології, такі як інтернет речей (IoT), мультимодальний зв’язок і транспортні мережі. Крім того, значний вплив матимуть політичні проблеми, у тому числі вихід Великобританії з Європейського Союзу.

Нові логістичні коридори класифікуються як нові ринки, ринки 2025 року або ринки 2030 року, в залежності від того, коли очікується їх повна функціональність і готовність до експлуатації (так деякі залежать від наявності / надійності інфраструктури або результатів подолання правових перешкод).

Мапа нових коридорів

Експерти Cushman & Wakefield називають вісім основних логістичних коридорів, які, ймовірно, визначатимуть європейську логістику в майбутньому.

«Блакитний банан» (‘Blue Banana’) – основний розподільний коридор, яким товари ввозяться в Європу через порти країн Бенілюксу, Рейнського регіону Німеччини та далі – у північну Італію. Через зростаюче значення середземноморських портів, «Блакитний банан» може бути розширено до Генуї в Італії.

Британський коридор – після Брекзіту морські, автомобільні та залізничні мережі Великобританії офіційно перестануть бути частиною транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) та північно-середземноморського коридору, тож ланцюжки поставок Великобританії будуть більше орієнтуватися на внутрішній ринок. Очікується, що Брекзіт збільшить залежність логістичної галузі від портів Великобританії.

Ірландський коридор – створюється новий маршрут для фідерних перевезень між портами Корку і Дубліну в Ірландії та портами Зебрюгге і Антверпену в Бельгії. Цілком ймовірно, що невелика пропускна здатність порту Зебрюгге збільшить вантажопотік у сусідній Гент у Бельгії або навіть у Зеландію в Нідерландах.

Іберійський коридор – наявність в Іспанії та Португалії кваліфікованої і недорогої робочої сили вже приваблює німецьких автовиробників. Завдяки новим залізничним лініям та іншим транспортним сполученням, обсяг перевезень у цьому напрямку може збільшитися протягом наступних 5-7 років.

Центральноєвропейський коридор – інвестиції в автомагістралі і залізниці транс’європейської транспортної мережі вже поліпшили систему транспортування товарів уздовж цього існуючого коридору. Якщо він з часом простягнеться на північ Італії, то може з’єднатися з «Блакитним бананом» через Болонью та Мілан.

Коридор Північного моря – використання цього коридору, що з’єднує порт Гамбургу з Копенгагеном і Мальме, буде значно активнішим після завершення в 2021 році тунелю між Рьодбю і Путтгарденом, який буде доступний для вантажних автомобілів і вантажних поїздів.

Чорноморський коридор – майбутній розподільний коридор, який буде з’єднаний із центральноєвропейським «бананом» після завершення будівництва залізничної гілки Рейн-Дунай та автомагістральної мережі, що з’єднуватиме Будапешт із Чорним морем. В результаті,румунські ринки, в  першу чергу Бухарест, відіграватимуть більш вирішальну роль.

Балтійський коридор – зростання значення країн Балтії як виробничого майданчика буде залежати від будівництва  автомагістральної та залізничної мереж, що з’єднають цей регіон із Фінляндією, Польщею, Чехією та Німеччиною. Однак необхідні значні інвестиції в інфраструктуру, а тому розвиток даного розподільного коридору ймовірний лише в довгостроковій перспективі.

Автор звіту Ліза Грем, керівник департаменту досліджень і аналітики в сегменті логістичної нерухомості в регіоні EMEA в компанії Cushman & Wakefield, сказала: «Модель ланцюжків поставок швидко розвивається і змінюється. Традиційні перевезення на далекі відстані сягнули переломного моменту, і вкрай важливо, щоб всі сторони працювали разом для забезпечення безперебійного потоку товарів через Європу. Брекзіт та інші зовнішні чинники змушують стейкхолдерів у сфері логістики шукати довгострокові рішення. Почасти тому ми спостерігаємо появу нових логістичних коридорів, оскільки ЄС інвестує в загальноєвропейську інфраструктуру і нові технології, аби знизити витрати та підвищити ефективність.

Вивчаючи ключові області для потенційного розвитку, ми оцінюємо, які переваги вони матимуть від майбутніх схем розподілу. Витрати на транспорт в даний час складають близько половини загальних витрат на логістику, і вони будуть рости ще більше, якщо галузь стоятиме на місці через перевантаженість автомагістралей, брак робочої сили і посилення контролю викидів вуглекислого газу».

Євростат прогнозує, що попит на вантажні перевезення в континентальній Європі зросте майже втричі (на 182%) у період між 2010 і 2050 роками. Також на 40% у 2030 році та на 80% у 2050 році зростуть експлуатаційні витрати, пов’язані з негативним впливом вантажних перевезень на навколишнє середовище (здебільшого це стосується автомобільних доріг), що змусить компанії адаптувати свої моделі транспортування, ланцюжки поставок і джерела палива.

Роб Холл, голова департаменту промислової та логістичної нерухомості регіону EMEA в компанії Cushman & Wakefield, сказав: «Наші майбутні транспортні коридори розроблені з урахуванням альтернативних видів палива та мультимодальних перевезень. Щоб залишатися доцільним в майбутньому, автомобільний транспорт повинен рухатися в бік автономності, щоб зменшити затори і підвищити рівень безпеки на дорогах.

Підвищення екоефективності автомобільного транспорту – одне із основних завдань. До 2030 року всі основні автомагістральні коридори повинні будуть мати зарядні станції для альтернативних видів палива та інші «зелені» технології. Завдання як державного, так і приватного секторів полягає в тому, щоб зробити ці екологічні технології фінансово вигідними і високонадійними».

 

Джерело: інформацію надано Cushman & Wakefield

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s