Небезпечні вантажі: законотворчі ініціативи по уточненню термінів

24 травня поточного року Верховна Рада України постановила прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (реєстр. № 7387) з урахуванням пропозицій та поправок Комітету ВРУ з питань транспорту до цього законопроекту стосовно:

1) уточнення у пункті 2 розділу І законопроекту таких термінів, як: «небезпечні речовини», «суб’єкт перевезення небезпечних вантажів», «перевезення небезпечних вантажів», «уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів» (стаття 1). А саме,

“небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами України у сфері перевезення небезпечних вантажів або за результатами випробувань в установленому законодавством порядку залежно від виду і ступеня небезпеки для довкілля або людини віднесено до одного з класів небезпечних речовин”;

“суб’єкт перевезення небезпечних вантажів — підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять, одержують небезпечні вантажі або здійснюють інші операції, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів (відправники, перевізники, одержувачі, інші учасники перевезення небезпечних вантажів)”;

“перевезення небезпечних вантажів — діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, паковань, тари, транспортних засобів, цистерн, контейнерів та екіпажу, відправленням, перевезенням, одержанням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення”;

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

“вантажі підвищеної небезпеки — небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, зокрема в терористичних цілях, та призвести до масової загибелі людей або значних руйнувань”;

“інші учасники перевезення небезпечних вантажів — підприємство, установа, організація або фізична особа, які заповнюють небезпечними вантажами тару, готують паковання до перевезення, здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, класифікацію, маркування небезпечних вантажів, транспортних засобів, контейнерів та цистерн з такими вантажами, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами, а також підприємство, установа, організація або фізична особа, на ім’я якої зареєстровано контейнер або цистерну, або які є власниками транспортних засобів, контейнерів та цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів”;

“уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів — особа, яка має чинне свідоцтво (сертифікат) про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів та призначається на підприємстві, в установі, організації або фізичною особою – підприємцем, які здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, пакування, відправлення, перевезення або одержання небезпечних вантажів, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами”;

2) уточнення у пункті 2 розділу І обов’язків відправника, перевізника, отримувача та інших учасників (статті 7, 8, 9 та 9-1);

3) конкретизації у пункті 2 розділу І повноважень уповноваженого (консультанта, радника) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів (статті 9-2);

4) доповнення у пункті 2 розділу І повноважень центральних органів виконавчої влади щодо перевезення небезпечних вантажів (стаття 16)

Нагадаємо, що в Пояснювальній записці до проекту ЗУ 7387 наголошено, що для забезпечення можливості застосування вимог Директиви 2008/68/ЄС та вимог міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів у повному обсязі до національних перевезень небезпечних вантажів необхідно переглянути компетенції органів, які здійснюють державне управління у сфері перевезення небезпечних вантажів, та визначити уповноважені органи для здійснення класифікації окремих небезпечних вантажів, проведення випробовувань зразків тари та інших засобів утримання вантажів, визначення безпечних умов перевезення окремих небезпечних вантажів тощо.

З метою гарантування належного рівня безпеки під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та річковим транспортом слід привести умови перевезення небезпечних вантажів до європейського рівня шляхом перегляду національного законодавства в цій сфері, зокрема щодо наявності та відповідності норм стосовно функцій, обов’язків і відповідальності уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів (консультанта, радника) та інших учасників процесу перевезення небезпечних вантажів, а також стосовно операцій завантаження/розвантаження, перевантаження, взаємодії з іншими видами транспорту, забезпечення транспортної галузі кваліфікованим персоналом, використання рухомого складу з підвищеним рівнем безпеки до конструкції.

Таким чином, реалізація комплексу організаційних та нормотворчих заходів, передбачених Планом імплементації Директиви 2008/68/ЄС, сприятиме максимальному досягненню цілей та вимог, закріплених Директивою 2008/68/ЄС та міжнародними договорами України у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Наразі в Україні у цій сфері діють такі нормативно-правові акти:

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01 листопада 1951 року (УМВС);

Закон України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)»;

Закон України «Про приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)»;

Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ)»;

Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів»;

Закон України «Про дорожній рух»;

Закон України «Про автомобільний транспорт»;

Закон України «Про залізничний транспорт»;

Кодекс торговельного мореплавства України;

постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 «Про затвердження Положення про Міністерство інфраструктури України»;

постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті»;

постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878 «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України»;

постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1285 «Про затвердження Порядку проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів»;

постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про затвердження Правил дорожнього руху»;

наказ Міністерства транспорту України від 16.10.2000 № 567 «Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за № 857/5078;

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 № 822 «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639;

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.03.2008 № 130 «Про убезпечення перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2008 за № 309/15000;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.07.2008 № 866 «Про затвердження Положення про центр спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за № 755/15446;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.07.2008 № 867 «Про затвердження Порядку визначення центру спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за № 756/15447;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.07.2008 № 868 «Про затвердження Положення про орган, уповноважений проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за № 757/15448;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.07.2008 № 869 «Про затвердження Порядку визначення органу, уповноваженого проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за № 758/15449;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.08.2010 № 604 «Про затвердження Порядку складання іспитів працівниками суб’єктів перевезення небезпечних вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.09.2010 за № 809/18104.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s