Для складів і логістичних центрів електроенергія є критично важливою частиною операційної інфраструктури. Вона забезпечує безперебійну роботу сортувальних систем, освітлення великих площ, ІТ-інфраструктури, систем безпеки та зарядку складської техніки.
В умовах регулярних відключень електроенергії в Україні компанії дедалі частіше шукають ефективні рішення для енергетичної автономії та зниження витрат на електроенергію.
Після 2022 року енергетична стабільність стала не просто операційною необхідністю, а фактором конкурентоспроможності логістичного бізнесу, – каже Олександр Ковпак, технічний директор компанії Atmosfera
Пояснюємо через прикладну економіку реальну вартість різних підходів до енергозабезпечення — від генератора до моделі energy as a service.
Генератор як стандарт резервної енергетики
Після масованих атак на українську енергосистему більшість складських і логістичних об’єктів швидко перейшли на резервну генерацію. Дизельні генератори стали стандартним інструментом, який дозволив підтримувати роботу складів навіть під час тривалих відключень.Але для управлінців логістичних компаній дедалі важливішим стає питання економіки такого рішення.
Типовий складський комплекс із навантаженням близько 150–200 кВт використовує генератор, який спалює приблизно 40–50 літрів дизелю на годину.
Якщо відключення тривають близько шести годин на день, це означає приблизно 250–300 літрів дизелю щодня.
Ще нещодавно в розрахунках використовували середню ціну дизеля близько 60 грн за літр. Однак сьогодні ринкова ситуація змінилася: на заправках ціна вже становить близько 80–87 грн за літр. Навіть з урахуванням оптових закупівель для бізнесу це означає зростання витрат щонайменше на 25–30%.
За таких умов витрати виглядають так:
- 20–26 тисяч гривень на день
- 600–780 тисяч гривень на місяць
І це лише витрати на паливо. До них додаються обслуговування генераторів, логістика пального, технічні зупинки та прискорене зношування обладнання. Фактично це означає, що собівартість електроенергії з дизель-генератора може зростати до понад 20 грн/кВт·год лише за рахунок пального — без урахування інших витрат.
Реальна вартість електроенергії з дизель-генератора ще вища: якщо рахувати лише паливо — це приблизно 16 грн/кВт·год, але з урахуванням обслуговування, доставки пального та амортизації обладнання вона може сягати 20 грн і більше.
Дизельний генератор добре працює як екстрене рішення. Його можна швидко встановити і запустити, коли мережа стає нестабільною. Але в багатьох логістичних компаніях те, що планувалося як тимчасовий інструмент, поступово перетворилося на постійну частину операційних витрат.
При цьому електроенергія з мережі для бізнесу в середньому коштує близько 8 грн/кВт·год. Таким чином, різниця між мережею і дизельною генерацією може досягати двох-трьох разів — і саме вона формує ключовий економічний тиск на бізнес.
Альтернативна модель: енергія як сервіс
Дедалі більше власників складів починають розглядати альтернативні моделі енергозабезпечення. На ринку з’являється інший підхід, який активно розвиває Atmosfera для комерційних об’єктів, зокрема для складської та логістичної інфраструктури. Це – модель Energy as a Service. Її принцип полягає в тому, що компанія не купує складну енергетичну систему самостійно, а отримує енергопостачання як сервіс.
Такі системи можуть включати:
- сонячні електростанції на дахах складів
- системи накопичення енергії
- інтеграцію з мережею
- резервні джерела живлення
Результат: логістичний об’єкт отримує не просто резервний генератор, а керовану енергетичну систему, яка дозволяє підтримувати стабільну роботу складу навіть під час перебоїв у мережі.
Саме такі рішення Atmosfera сьогодні впроваджує для бізнесу, який прагне зменшити залежність від дизельної генерації. Важливо, що в цій моделі різні джерела енергії не протиставляються одне одному. Сонячна генерація не є альтернативою генератору — вона працює як доповнення. Оскільки сонячна станція не генерує вночі і має нерівномірний виробіток, дизель-генератор у будь-якому випадку залишається частиною системи.
Фактично йдеться про комбіновану модель: сонце покриває частину споживання, мережа — базове навантаження (коли доступна), а генератор — пікові або аварійні сценарії.
Розрахунок витрат: Математика одного місяця
Якщо порівняти витрати, різниця стає очевидною.
Один місяць роботи середнього логістичного центру на дизельному генераторі може коштувати понад півмільйона гривень лише на паливо. Для об’єктів із великими площами або холодильними зонами ці витрати можуть бути ще вищими.
Для невеликого виробництва суми можуть перевищувати півмільйона гривень щомісяця. Фактично генератор — це не джерело енергії. Це спосіб купувати час.
Тому економічна логіка сонячної генерації: кожен кіловат, який заміщує дизель, дає у кілька разів більший ефект, ніж кіловат із мережі. Простими словами — економія на дизелі “важить” більше.
Як результат, якщо в класичній моделі сонячна станція окупається приблизно за три роки, то при активному використанні генератора цей термін може скорочуватися до одного року.
Якщо дизель-генератор працює лише 10% часу, а решту 90% об’єкт отримує електроенергію з мережі, це вже скорочує термін окупності сонячної станції приблизно на 12%.
Причина проста: кожен кіловат, який заміщує дизельну генерацію, має значно більшу економічну “вагу”, ніж кіловат із мережі. Саме тому навіть епізодичні відключення і використання генератора прискорюють повернення інвестицій у СЕС.
Важливо, що цей приклад стосується класичної моделі — станції на власне споживання, без урахування energy as a service. Проте сама логіка зберігається і для сервісної моделі.
У моделі energy as a service це доповнюється ще й тим, що бізнес не інвестує у встановлення системи — він фактично купує дешевший кіловат. Базово його вартість приблизно на 10% нижча за тариф мережі, але в умовах роботи генератора економія стає значно відчутнішою.
При цьому сонячна генерація також зменшує навантаження на генератор: він працює менше, споживає менше пального і повільніше зношується, що додатково знижує витрати бізнесу.
Наступний етап енергетичної адаптації логістики
Український логістичний бізнес уже продемонстрував високу адаптивність до енергетичних криз. Склади, дистрибуційні центри та логістичні хаби змогли швидко перебудувати операційні процеси і забезпечити безперервність поставок. Наступний етап цієї адаптації пов’язаний уже не з виживанням, а з ефективністю. Компанії дедалі частіше розглядають енергетичну автономію як інвестицію в стабільність бізнесу.
Для таких об’єктів, як великі склади або логістичні хаби, системні енергетичні рішення можуть означати не лише резервне живлення, а й зниження операційних витрат у довгостроковій перспективі.
Зокрема, у моделі energy as a service через кілька років (у середньому близько п’яти) енергетична інфраструктура може переходити у власність підприємства, що ще більше підсилює економічний ефект.
Чим частіше використовується генератор, тим швидше досягається окупність — іноді цей термін може скорочуватися до 3,5–4 років залежно від інтенсивності роботи на дизелі.
Саме такі рішення пропонує українському бізнесу компанія Atmosfera, яка спеціалізується на проєктуванні та впровадженні систем енергетичної автономії для комерційних об’єктів.
Напрямки розвитку ринку: Без режиму постійного “потім”
Дизельні генератори дозволили логістичному бізнесу пережити енергетичну кризу. Але дедалі більше управлінців складських і логістичних компаній починають рахувати економіку такого підходу.
Іноді найдорожче рішення — це просто продовжувати платити за тимчасові.
Для сучасної логістики енергія стає такою ж частиною інфраструктури, як склад або транспортна мережа. Компанії шукають спосіб перейти від резервних генераторів до систем, які дозволяють працювати стабільно — навіть у нестабільній енергетичній системі. Особливо з урахуванням того, що вартість дизельного пального залишається нестабільною і має тенденцію до зростання, що ще більше підсилює економічну різницю між різними джерелами енергії.
В цьому напрямку сьогодні розвивається український ринок енергетичних рішень для бізнесу — а такі компанії, як Atmosfera, формують нову модель енергозабезпечення для складів і логістичних операторів.
Енергія майбутнього для бізнесу — це не генератори у дворі. Це системи, які дозволяють працювати стабільно, навіть коли сама мережа нестабільна.
Автор: Єгор Житняков