Тарообіг – це комплекс операцій, пов’язаних з прийомом тари, вивільненням від вантажу, приведенням тари в порядок, організацією правильного зберігання і своєчасного повернення. Що ж таке пулінгові схеми, як вони працюють та яке законодавче регулювання?

Законодавче регулювання тарообігу

Основні вимоги до тари та упаковки, а також до їх обігу, викладені в Цивільному кодексі України (ст. 685). Продавець зобов’язаний передати товар у тарі та/або упаковці, якщо інше не передбачено договором.

Продавець за договором купівлі-продажу зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

У договорі купівлі-продажу рекомендується чітко прописати:

• порядок визначення вартості тари (в т.ч. заставної);
• перехід права власності на тару;
• обов’язки сторін щодо перевірки якості, комплектності та стану тари.

Це допомагає уникнути спорів з контрагентами. Питання відстеження переміщення тари та її вартості залишаються одними з найгостріших для українських підприємств.

Для вирішення питань ефективної організації обігу тари наразі застосовують підхід  пулінгу.

Що таке пулінгові системи обороту тари

Пулінг — це сучасна система обігу багаторазової тари (палети, ящики, контейнери, ролкейджі), яка дозволяє оптимізувати логістичні витрати від виробника до кінцевого споживача.

Тара циркулює в межах обмеженого кола учасників пулу. Кожна компанія користується потрібною кількістю тари протягом певного часу, після чого повертає її оператору. Підприємство платить тільки за фактичне використання (оренду) і не інвестує капітал у власний парк та резерв під сезонні піки.

Історія пулу сягає Другої світової війни, під час якої армія США доставляла величезну кількість вантажів на піддонах в Австралію для забезпечення військових дій в Тихоокеанському регіоні проти Японії. Війна закінчилася, американські війська повернулися додому, залишивши після себе величезну кількість дерев’яних палет. Один заповзятливий громадянин запропонував викупити всі ці палети, після чого почав надавати їх в оренду. Так виник перший в світі пулінговий оператор CHEP – на сьогоднішній день, один з глобальних лідерів пулінгу палет і контейнерів (частина Brambles).

Світові пулінгові компанії

За останні 30 років пулінг став основою для організації обігу багаторазової тари. Найбільші пулінгові компанії оперують на декількох континентах парком багаторазової тари, що перевищує сотні мільйонів штук.

• Brambles (CHEP + IFCO) — глобальний лідер з представництвами в ~60 країнах. У FY2025 виручка групи склала ≈ 6,67 млрд USD. CHEP управляє одним з найбільших пулів палет у світі (понад 120 млн одиниць у Європі). Компанія активно впроваджує IoT-трекинг і знижує капіталоємність бізнесу.
• IFCO Systems — лідер у сегменті багаторазових пластикових контейнерів (RPC). У 2025 році здійснено понад 2,5 млрд відвантажень, у циркуляції — понад 180–400 млн RPC (залежно від регіону). Запущено IFCO Digital — систему сканування та цифрової ідентифікації кожної одиниці тари.
• Deutsche Paletten Logistik (DPL) — спеціалізується на європейському ринку палет, пропонує гнучкі рішення для виробників, логістів і ритейлу.
• Tosca (колишній Polymer Logistics та інші) — великий гравець у reusable plastic containers, активно працює в Європі та Північній Америці.
• Container Centralen — лідер у контейнерах і ролкейджах для садівництва та свіжої продукції.

Яка схема роботи пулінгу

Пулінгова компанія надає тару в оренду. Підприємство:

• не купує тару і не створює великі запаси;
• платить фіксовану плату тільки за фактично використані одиниці;
• отримує чисту, відремонтовану тару точно в потрібний момент.

Це особливо вигідно для плодоовочевої галузі, де сезонність висока, а пошкодження продукції при перевантаженні призводить до великих втрат.

Розвиток пулінгу в Україні

Україна як один з найбільших виробників плодоовочевої продукції в Європі активно розвиває пулінг. Компанія «Бекрістон» (з 2008–2010 рр.) першою виділила прокат тари в окремий бізнес і заснувала Українську пулінгову систему (УПС).

В процесі діяльності компанія зіткнулася з проблемою: відсутність на ринку недорогий якісної упаковки. Для вітчизняної плодоовочевої продукції це сітка, поліетиленовий мішок, вторинний картонний ящик після бананів, так звана “бананка”, і пластиковий ящик після імпортних цитрусових – “плетінка”.

На той час існувала практика, коли постачальники користувалися власним парком тари, але при цьому не передавали тару покупцям, а вимагали перевантажувати продукцію і повернення тари. Такий підхід призводив до псування продукції і загальним фінансовим втратам.

Сьогодні ринок пулінгу в Україні:

• продовжує зростати (попри всі виклики);
• активно використовується національними мережами («АТБ», «Сільпо» та іншими) — мільйони ящиків у обороті;
• переходить від одноразового картону/дерева до багаторазових пластикових ящиків (RPC), які окупаються за 1 рік завдяки економії на закупівлі та зменшенню втрат продукції.

Тренди 2025–2026:Тренди 2025–2026:

• впровадження цифрового трекінгу;
• посилення ESG-вимог (зниження відходів, вуглецевого сліду);
• підготовка до інтеграції з європейськими пулами після статусу кандидата в ЄС.

За даними експертів EastFruit та учасників ринку, пулінг багаторазової складаної тари — одна з найшвидших і найприбутковіших інвестицій у логістику плодоовочевого бізнесу сьогодні..

Для українських компаній (виробників, логістів, ритейлерів) питання ефективного тарообігу, обліку заставної тари, зносу та утилізації залишаються актуальними як ніколи. Перехід на пулінг дозволяє суттєво зекономити та зробити бізнес більш стійким.