Наразі в Україні зареєстровано понад 4 тис.3 електромобілів – це менше 0,05 % від загальної кількості транспортних засобів. Однією з основних перешкод переходу на масове використання електромобілів в Україні є недостатній рівень розвитку інфраструктури електрозарядних станцій (з урахуванням специфіки їх роботи/тривалості процесу заряджання та необхідності наближення до споживача) – наразі їх близько 1,5 тис. Для розвитку ринку електрозарядних станцій було створено відповідну Концепцію. Вона відкрита до обговорення. Приймаємо Ваші коментарі, зауваження та пропозиції аби передати їх в European-Ukrainian Energy Agency.

Повний текст Концепції за посиланням — regulation.gov.ua_El.car-conception-1

Деякі положення з Концепції подано нижче

2. Основні поняття та терміни, що потребують нормативного врегулювання.

2 (1) Електричний транспортний засіб – автотранспорт наприклад, автомобілі, автобуси, вантажівки, мікроавтобуси, електричні мотоцикли та інші засоби з електричним двигуном, а також гібридні електричні транспортні засоби.
2 (2) Електрозарядний пристрій – обладнання (електроустановки), що використовується для заряджання транспортного засобу електричним струмом.
2 (3) Електрозарядна станція (ЕЗС) – одне чи декілька місць для паркування (стоянки), що обслуговується електрозарядним пристроєм, у т.ч. багатопортовим. Загальна кількість місць електрозарядної станції відповідає кількості автотранспорту, що можуть одночасно заряджатися.
2 (4) Побутова ЕЗС – ЕЗС, що розташована в межах одного об’єкту житлового фонду та належить одній фізичній особі. Не вважаються побутовими ЕЗС станції, що розташовані в межах одного об’єкту житлового фонду та належать одній фізичній особі, якщо кількість належних такій особі електрозарядних пристроїв на одному об’єкті перевищує один, а кількість доступних для обслуговування паркувальних місць перевищує два.
2 (5) Непобутова ЕЗС – ЕЗС, що використовується суб’єктом господарювання для надання платних послуг з зарядки, а також інші ЕЗС, які не вважаються побутовими.
2 (6) Електричний акумулятор – прилад багаторазової дії, що перетворює електричну енергію у хімічну для її накопичення та зберігання для подальшого автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем.
2 (7) Споживач – фізична особа, у тому числі, фізична особа – підприємець, або юридична особа, яка, для задоволення власних потреб шляхом використання ЕЗС:
– здійснює відбір електричної енергії з мережі шляхом її накопичення в акумуляторі транспортного засобу для власного споживання;
– здійснює відпуск електричної енергії в мережу з акумулятора транспортного засобу.
2 (8) Послуга з користування ЕЗС – платне або безоплатне надання доступу до ЕЗС і на обмежений або необмежений проміжок часу споживачу для здійснення відбору електричної енергії з мережі або відпуску її в мережу.
2 (9) Оператор ЕЗС – юридична особа або фізична особа-підприємець, що на підставі права володіння або користування здійснює експлуатацію непобутових ЕЗС з метою отримання прибутку та надає послуги із зарядки.
2 (10) Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Господарському, Цивільному кодексах України, законах України “Про ринок електричної енергії”, “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, “Про регулювання містобудівної діяльності”.

12. Деякі нормативно-технічні аспекти улаштування ЕЗС

Розмір паркомісць, призначених для обслуговування непобутовими ЕЗС, повинен відповідати наступним вимогам:
1) ЕЗС для вантажного транспорту:
– мінімальна ширина 3,7 м;
– мінімальна довжина 5,5 м;
– доступ до проходу 1,5 м.
2) ЕЗС для легкового транспорту загального призначення:
– мінімальна ширина 2,7 м;
– мінімальна довжина 5,5 м;
– доступ до проходу 1,5 м.
3) ЕЗС для транспорту медичного призначення:
– мінімальна ширина 3 м;
– мінімальна довжина 5,5 м;
– доступ до проходу 1,5 м;
– ширина простору має забезпечувати можливість проїзду осіб з обмеженою або
тимчасово обмеженою мобільністю (у т.ч. інвалідних візків та медичних каталок).