Логістика останньої милі в Україні 2025 : сучасний стан, вектори розвитку

Чому український кур’єр телефонує перед приїздом, а європейський просто залишає записку і їде далі?

Чому в нас щільність поштоматів вища, ніж у більшості країн ЄС, а додатки логістичних компаній перетворилися на справжні суперзастосунки з кредитами та перенаправленням посилок у реальному часі?

Відповіді в аналізі ринку, операційних викликів і стратегічних векторів розвитку, який детально розклав по полицях Владислав Колесник, начальник відділу логістики ПрАТ «Єврокар».

Структура ринку: Три кластери операційних моделей

Кластер 1: CEP-оператори — хребет національної логістики

Сегмент кур’єрських, експрес- та посилкових послуг формує фундамент українського ринку доставки. Ці компанії забезпечують національне покриття та магістральну логістику, створюючи інфраструктуру, від якої залежить функціонування всієї економіки.

Нова Пошта утримує позицію беззаперечного лідера ринку, встановлюючи стандарти, за якими орієнтуються конкуренти. Операційна модель компанії базується на принципі доставки наступного дня по всій території країни, що досягається через щільну мережу відділень та поштоматів. Компанія активно розвиває вертикальну інтеграцію: власна авіакомпанія Supernova Airlines забезпечує швидке переміщення вантажів між регіонами, а фінтех-платформа NovaPay дозволяє монетизувати екосистему через додаткові фінансові послуги. Така стратегія трансформує Нову Пошту з простого логістичного оператора у технологічну компанію з логістичним DNA.

Укрпошта проходить складний шлях модернізації, намагаючись поєднати спадщину радянської поштової системи з вимогами сучасного ринку. Ключова конкурентна перевага національного оператора — стовідсоткове географічне покриття, включно з віддаленими селами, куди не доїжджають приватні кур’єри. Пересувні відділення та найнижчі тарифи на ринку роблять Укрпошту незамінною для соціально вразливих груп населення. Додатково, компанія володіє ексклюзивними правами на міжнародний поштовий обмін в рамках Всесвітнього поштового союзу, що створює певні бар’єри для конкурентів у крос-бордерній логістиці.

Meest обрала стратегію ніші, фокусуючись на транскордонній торгівлі. Компанія будує партнерські мережі видачі посилок, інтегруючись з ритейлом, що дозволяє швидко масштабувати присутність без капіталомістких інвестицій у власну інфраструктуру.

Кластер 2: Власна логістика e-commerce та ритейлу

Великі гравці електронної комерції та роздрібної торгівлі дедалі частіше відмовляються від аутсорсингу останньої милі, прагнучи повного контролю над клієнтським досвідом. Ця тенденція відображає зростаюче розуміння того, що доставка — це не просто технічна операція, а критична точка контакту з покупцем, що визначає лояльність та ймовірність повторних покупок.

Rozetka побудувала розгалужену мережу точок видачі, які фактично виконують роль шоурумів та міні-складів. Така архітектура дозволяє консолідувати замовлення з різних локацій та знижувати вартість доставки на одиницю товару. Клієнт може оглянути товар перед оплатою, що критично важливо для українського ринку з його культурою післяплати.

Сільпо через сервіс Loko, а також Comfy та Epicentr розвивають гібридні операційні моделі. Власний автопарк використовується для габаритних вантажів, де економіка перевезення дозволяє утримувати рентабельність, тоді як дрібні замовлення передаються кур’єрським службам. Це оптимальне балансування між контролем та гнучкістю.

Кластер 3: Q-commerce та платформи на вимогу

Гравці швидкої комерції кардинально змінили очікування споживачів щодо швидкості доставки. Платформи на кшталт Glovo та Bolt Food спеціалізуються на надшвидкій доставці протягом 15-45 хвилин у межах міста. Ці компанії привчили клієнта до миттєвого задоволення потреб, створивши новий стандарт сервісу.

Що важливо, Q-commerce виходить за межі первинної ніші доставки їжі. Сьогодні через ці платформи можна отримати ліки, електроніку, квіти та інші товари категорії non-food. Така експансія загрожує традиційним CEP-операторам у сегменті міжміської доставки, змушуючи їх переглядати свої пропозиції швидкості.

<…Про операційні виклики, інфраструктурну вразливість та проблеми “останнього ярду” читайте за посиланням Логістика останньої милі в Україні 2025 >

Український феномен: Чому наш сервіс кращий за європейський

Парадокс української логістики полягає в тому, що за рівнем клієнтського сервісу вона часто перевершує багатші європейські ринки. Це явище заслуговує на детальний аналіз.

Швидкість доставки

В Україні стандартом де-факто стала доставка наступного дня по всій території країни. Посилка, відправлена сьогодні з Києва, завтра буде в Ужгороді .Це досягається через оптимізовані процеси сортування та нічні магістральні перевезення.

В Європі доставка наступного дня вважається преміальною експрес-послугою з відповідною націнкою. Стандартна доставка займає 48-72 години навіть між великими містами однієї країни. Така різниця пояснюється різними бізнес-моделями: український ринок будувався з нуля в епоху інтернет-торгівлі та орієнтувався на швидкість, тоді як європейські оператори успадкували інфраструктуру традиційної пошти, оптимізовану під інші критерії.

Прозорість комунікації

Український клієнт отримує повну прозорість процесу доставки. Пуш-повідомлення інформують про кожен етап: посилка прийнята, відправлена, прибула у місто призначення, передана кур’єру, кур’єр у дорозі. Трекінг на інтерактивній карті показує розташування кур’єра в реальному часі. Кур’єр телефонує перед прибуттям, узгоджуючи зручний час.

У Європі часто панує “сліпа зона”. Клієнт отримує повідомлення “ми доставимо вашу посилку з 9 до 18 години” і змушений цілий день чекати вдома або на роботі. Якщо одержувача немає за адресою, кур’єр залишає записку і відвозить посилку в найближчий пункт видачі, змушуючи клієнта самостійно її забирати. Така модель оптимізована під ефективність роботи кур’єра, але створює незручності для одержувача.

Культура післяплати

Український ринок характеризується домінуванням післяплати. Більшість клієнтів платять за товар після його отримання та огляду. Це відображає рівень довіри в суспільстві — покупець не довіряє невідомому інтернет-магазину і бажає впевнитися в якості товару перед оплатою.

Післяплата значно здорожчує логістику. Кур’єр має везти з собою термінал для прийому платежів, приймати готівку, робити інкасацію, звіряти кошти. Це збільшує час на кожну доставку і створює ризики розкрадань. Проте оператори змушені надавати цю послугу, оскільки без неї значна частина ринку була б недоступна.

У Європі домінує передоплата. Післяплата практично відсутня або коштує дуже дорого. Це спрощує процес для кур’єра — просто залишити посилку і їхати далі, без фінансових операцій. Така модель можлива через вищий рівень довіри та розвинуті механізми захисту прав споживачів.

Гнучкість виконання

Український кур’єр часто підлаштовується під клієнта. Якщо одержувач не може прийняти посилку зараз, кур’єр домовиться про інший час або приїде на іншу адресу. Така гнучкість вимагає від кур’єра власної ініціативи та готовності порушувати стандартну процедуру заради задоволення клієнта.

Європейські компанії працюють за жорстким регламентом. Кур’єр має лічені хвилини на кожну зупинку. Немає одержувача за адресою — посилка автоматично їде далі згідно з процедурою. Така дисципліна підвищує продуктивність праці кур’єра, але робить систему менш адаптивною до індивідуальних потреб.

Інфраструктура самообслуговування

Україна демонструє лідерство за щільністю поштоматів на душу населення. Ці автоматизовані пункти видачі встановлені біля кожного торгового центру, на заправках, біля станцій метро. Вони працюють цілодобово, дозволяючи забрати посилку в будь-який зручний час без черг та взаємодії з персоналом.

У Європі акцент зроблено на пунктах видачі в існуючих магазинах (кіосках, заправках). Поштомати розвиваються, але повільніше, за винятком Польщі та країн Балтії, які запозичили українську модель. Різниця пояснюється історичними факторами: в Україні поштоматна мережа будувалася паралельно з розвитком e-commerce, тоді як європейські компанії мали спадщину традиційних пунктів видачі і не бачили необхідності в радикальній трансформації.