Крос-аналіз ринку можна завантажити за посиланням  Транспортная тара

Проблематика питання зберігання вантажів в ланцюгах постачань багато в чому пов’язана з правильним підбором транспортної тари і організацією тарообігу. З року в рік з’являються нові види тари та упаковки, нові схеми тарообігу, натомість державні стандарти вимог до тари багато в чому потребують перегляду. Для цього потрібно передивитись функціональне призначення певного типу і виду тари, а також відслідкувати закономірні шляхи її розвитку. Окрім цього, недостатню увагу приділяють зносу та утилізації тари. Серед завдань Сценарію розвитку поводження з відходами до 2025 року значиться повне оновлення парку контейнерів і спеціального автомобільного транспорту, а також обладнання перевантажувальних станцій. Необхідність модернізації обумовлена ступенем зносу, який за різними даними варіюється від 50 до 70% [29]. Таким чином питання поводження з тарою виходить за межі виключно транспортного сектору, і є актуальним з боку урахування екологічної складової.

Питаннями стандартів якості та безпеки упаковки приділяють достатню увагу міжнародні комітети [2,6,7], державні установи [1], вітчизняні і зарубіжні вчені [3, 4, 22 – 27]. Всі вони кожен у свій спосіб роблять внесок у  розкриття теми дослідження, у той час як дана стаття містить узагальнюючий, синтезований матеріал стосовно широкого питання упакування, а саме: пакування і зберігання вантажів в ланцюгах постачань.

Відомо, що транспортування і зберігання вантажів здійснюють у відповідній упаковці. Умовно, питання упаковки і зберігання вантажів можна розглядати у трьох напрямах: 1) класифікація упаковки загалом і певних видів тари (конструктивні відмінності і функціональне призначення); 2) законодавче регулювання застосування тари для транспортування і зберігання вантажів (питання стандартизації і утилізації, визначення вимог до зберігання, навантаження і розвантаження); 3)  фінансово-економічні питання, пов’язані з організацією обігу тари.

Транспортная тара 2016: итоги и результаты

Законодавче регулювання вимог до тари й упаковки міститься у відповідних державних і міжнародних стандартах [2]. Серед зарубіжних стандартів по транспортній тарі відомі наступні [23]: 1) EN ISO 16101:2004 Packaging – Transport packaging for dangerous goods – Plastics compatibility testing («Упаковка – Транспортна упаковка для небезпечних товарів – Випробування сумісності пластмас 143 2) EN ISO 16104:2003 Packaging – Transport packaging for dangerous goods – Test methods for packages («Упаковка – Транспортна упаковка для небезпечних товарів – Методи випробувань для упаковки»). 3) EN ISO 16467:2003 Packaging – Transport packaging for dangerous goods – Test methods for IBCs («Упаковка – Транспортна упаковка для небезпечних товарів – Методи випробувань для проміжних оптових контейнерів»). Згідно вітчизняного законодавства маємо ряд інших стандартів [7], в тому числі ГОСТ 17527-2003 «Упаковка. Терміни та визначення», який тлумачить термін упаковка, як засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкодження і втрат, навколишнього середовища від забруднень, а також забезпечують процес обігу продукції (транспортування, зберігання, реалізація). Упаковка являє собою споживчу і транспортну тару, амортизуючі матеріали, допоміжні пакувальні засоби і матеріали.